Європейській організації міст-лелек (ESCO) 16 років

 

28 квітня 2001 року на конференції в містечку Стайцеле шість міст Європи, на гербах яких зображений лелека, об’єднались у міжнародну організацію ESCO. Серед ініціаторів створення неурядової структури були Сторков (Німеччина), Буськ (Україна), Столін (Білорусь), Комаровце (Словаччина), Лука над Іглавою (Чехія), Стайцеле (Латвія). У 2002 році до них приєдналося місто Рамігалас (Литва) та Деменська волость (Латвія), в 2006 році – литовське місто Туенай, в 2008 році –молдвське Конгаз.  

Редколегія блогу

До 70-річчя операції "Вісла". Спогади різні, а історія одна

До 70-річчя проведення операції "Вісла" ми в Інтернет-центрі почали готуватись ще у 2012 році. Переглянули фільм "Кінцева станція Красне" і  на власні вуха почули спогади місцевих переселенців. У них стільки болі та образ на тодішній польський тоталітарний режим, що рідко  хто міг залишатись байдужим 

 Порівняли їх з поглядами поляків, котрі вимушено покинули рідний край у 1944 році й побачили образу не меншого масштабу на українських націоналістів. Ці люди поважного віку звинувачували протилежну сторону конфлікту один другого. Ми побачили в їхніх судженнях стійкі уявлення один про одного і вирішили застосувати для порозуміння техніки гельштальпсихології, котрі використовував один німецький фонд для пошуку примирення та порозуміння між протилежними сторонами конфлікту у Другій Світовій війні.

Коли поляки і  українці вислухали свої спогади і зрозуміли, що, попри всю розмаїтість уявлень, історія незмінна і об'єктивна, то зголосились на 2 проекти, які переконують в досягненні порозуміння між учасниками минулих конфліктів.

З української сторони.

Іван Бак та Роман Бучко - пережили операцію "Вісла" й зуміли стати вище над своїми образами та закликають до толерантності, примирення з поляками:

 

"...Ти мудрий поляче, мудрий вкраїнцю!

Будьмо братами слов'янського роду ... "

 

З польської сторони.

Тадеуш Цвен і Адольф Забуський створили путівник по кладовищам Буська

  https://busk.io.ua/album686859

 

Поки цей матеріал поширювався в мережі

142 польських інтелектуали зробили заяву до роковин операції "Вісла"

Еспресо.TV наводить її текст

Заява в 70 річницю акції «Вісла»
Прочитана 28 IV 2017 в Перемишлі
Під час вшанування 70 річниці Акції «Вісла»

Згадуємо сьогодні жертв великої етнічної чистки. 70 років тому, весною 1947 року протягом трьох місяців було вигнано з домівок і виселено близько 140 тис. громадян ПР українців та лемків. Після наповнених життям сіл залишились старі сади, залишки спалених будівель, знищені церкви та цвинтарі. Протягом багатьох декад апарат пропаганди ПНР пробував затерти пам’ять про українських мешканців і їх культуру, остаточно в 1978 році, коли з карти Польщі усувано традиційні українські назви.
Депортація, яка поєднувалась з розпорошенням української спільноти в Польщі, була однією з багатьох, сподіваємось, що останньою ланкою в трагічному ланцюзі польсько-українських конфліктів. Схиляючись над долею переселених у рамах Акції «Вісла», пам’ятаємо про всі жертви тих трагічних конфліктів, поляків та українців. Разом з тим цінуюємо величезні спільні зусилля конкретних осіб, Церкви та Костелу, а особливо громадських та неурядових організацій, які працювали на побудову діалогу та взаємопорозуміння. Протягом останніх кількадесять років поляки та українці, дякуючи старанням обох сторін, записали багато нових, чудових сторінок спільної історії. У Польщі та в Україні. Польща, так само як і Україна, є спільним багатством всіх громадян та мешканців. Не дозволимо, щоб провокації, які посилюються і служать тільки чужому інтересові, акти агресії загрожували добросусідським польсько-українським відносинам, стосункам між поляками та українцями.
Цьогорічні вшану
вання, одні з останніх, на яких присутні особи, які були учасниками трагічних подій сімдесятирічної давності, тому вони особливі. Перший раз, починаючи з 1989 року, щорічні вшанування не отримали підтримки державної влади. Тому, маючи переконання, що суспільний діалог і пам’ять є спільним набутком, разом з тисячма благодійниками ми вирішили підтримати цьогорічні вшанування.
Сьогодні, спільно з українською громадою у Польщі, згадуємо про трагічну долю тих, хто 70 років тому внаслідок акції «Вісла» загинув, а також тих, хто назавжди втратив домівку та малу батьківщину.
Підписали:
1. Adam Balcer
2. prof. Jerzy Bartmiński
3. Jan Bartmiński
4. Zbigniew Benedyktowicz
5. Bogumiła Berdychowska
6. Ryszard Bill
7. Włodzimierz Bogaczyk
8. Martyna Bogaczyk
9. Halina Bortnowska-Dąbrowska
10. Marcin Bosacki
11. Andrzej Brzeziecki
12. Zbigniew Bujak
13. prof. Wojciech Burszta
14. Alina Cała
15. Andrzej Celiński
16. Katarzyna Chimiak
17. prof. Andrzej Chojnowski
18. Iza Chruślińska
19. prof. Przemysław Czapliński
20. Anna Dąbrowska
21. o. Tomasz Dostatni OP
22. Mikołaj Dowgielewicz
23. prof. Roman Drozd
24. Wojciech Duda
25. prof. Anna Engelking
26. Przemysław Fenrych
27. prof. Andrzej Friszke
28. Grzegorz Gauden
29. Michał Gauza
30. Konstanty Gebert
31. prof. Lucyna Gebert
32. Aleksander Gleichgewicht
33. Ewa Gładysz-Jeż
34. prof. Janusz Grzelak
35. prof. Igor Hałagida
36. prof. Ola Hnatiuk
37. Agnieszka Holland
38. Witold Horowski
39. Jerzy Illg
40. prof. Bożena Iwaszkiewicz-Wronikowska
41. Karol Jałochowski
42. Zbigniew Janas
43. Krystyna Janda
44. prof. Grzegorz Janusz
45. Andrzej Jaroszyński
46. prof. Zbigniew Jasiewicz
47. Ksenia Kaniewska
48. Basil Kerski
49. Anna Kertyczak
50. Natalia Kertyczak
51. Michał Klinger
52. Jacek Kluczkowski
53. prof. Jan Kofman
54. Marcin Kołodziejczyk
55. Piotr Kosiewski
56. Julia Maria Koszewska
57. dr Paweł Kowal
58. prof. Andrzej Kowalczyk
59. Prof. Katarzyna Kuczyńska -Koschany
60. prof. Marcin Kula
61. Ewa Kulik
62. prof. Jacek Kurczewski
63. Danuta Kuroń
64. Jarosław Kurski
65. ks. Wojciech Lemański
66. Włodzimierz Lengauer
67. Piotr Leszczyński
68. Agnieszka Lichnerowicz
69. Barbara Malak
70. Wojciech Maziarski
71. Agnieszka Mazurczyk
72. prof. Andrzej Mencwel
73. Jacek Michałowski,
74. Adam Michnik
75. prof. Włodzimierz Mokry
76. Janusz Mucha
77. Marcin Nawrot
78. Zbigniew Nosowski
79. Stanisław Obirek
80. Teresa Oleszczuk
81. Maja Ostaszewska
82. Adam Ostolski
83. Grzegorz Pac
84. Katarzyna Pełczyńska-Nałęcz
85. prof. Marta Petrusewicz
86. Jacek Piechota
87. Bartosz Piechowicz
88. Piotr Pogorzelski
89. Marcin Przeciszewski
90. Danuta Przywara
91. o. Józef Puciłowski OP
92. Jerzy Rejt
93. Wiesław Romanowski
94. prof. Shoshana Ronen
95. Andrzej Rosner
96. dr Julita Rybczyńska
97. prof. Andrzej Rzepliński
98. Łukasz Saturczak
99. Adam Sauer
100. Andrzej Seweryn
101. Tomasz Siemoniak
102. Sławomir Sierakowski
103. Radosław Sikorski
104. Mirosław Skórka
105. prof. Magdalena Smoczyńska
106. Aleksander Smolar
107. Paweł Smoleński
108. Jerzy Sosnowski
109. Grażyna Staniszewska
110. Barbara Stanowska
111. Krzysztof Stanowski
112. Andrzej Stasiuk
113. prof. Jerzy Stępień
114. Michał Sutowski
115. Michał Szczerba
116. Andrzej Szeptycki
117. Adam Szłapka
118. Monika Sznajderman
119. prof. Małgorzata Szpakowska
120. Jacek Taylor
121. Ewa Teleżyńska
122. Marta Titaniec
123. prof. Joanna Tokarska-Bakir
124. Barbara Toruńczyk
125. Marian Turski
126. Piotr Tyma
127. Andrzej Urbanik
128. prof. Piotr Węgleński
129. ks. Alfred Wierzbicki
130. Ewa Wilk-Będkowska
131. Aleksandra Winczuk
132. Katarzyna Winiarska
133. Paweł Winiarski
134. prof. Anna Wolff-Powęska
135. Henryk Wujec
136. Ludwika Wujec
137. Krystyna Zachwatowicz-Wajda
138. Janusz Zaorski
139. prof. Antoni Ziemba
140. Maria Zmarz-Koczanowicz
141. Piotr Zmelonek
142. Krzysztof Żuk

Марія Литвин,координатор пункту Європейської інформації при Буській бібліотеці

У Буську презентували книгу «Польща – нарис історії»

27 квітня 2017 року в актовій залі Буського районного Народного дому зібрались бібліотекарі та читачі Буської районної централізованої бібліотечної системи, представники місцевих ЗМІ, громадські активісти. 

 

Від авторського колективу цього видання польського Інституту Національної Пам’яті, спеціально розрахованого на українського читача, перед присутніми виступив перекладач книги, історик, директор Львівської обласної універсальної наукової бібліотеки Іван Сварник.

Буська бібліотека не випадково була обрана першою для презентації актуальної книги, котра нещодавно поповнила фонди публічних книгозбірень України. Створений в Буську, за сприяння Фонду Сороса і Посольства США в Україні, перший в області бібліотечний Інтернет-центр з початку нового тисячоліття активно працював над розвитком співпраці з Польщею, як стратегічним партнером України. Численні українські громадяни отримали тут візові консультації для поїздки в РП, працювали за програмами культурних і освітніх обмінів, а з 2010 року вихідці з Буська та їх нащадки стали учасниками міжнародного проекту «Візит на батьківщину предків». 

<< Ptaki wracają do swoich gniazd >>

2011 рік. Громадянка Польщі Тереза Білєцка біля родинної хати на вулиці Сокола

2016 рік. Громадянин Польщі Тадеуш Цвен у рідному костелі і його родинна хата

 Крім того, при бібліотеці з 2016 року діє Пункт Європейської інформації в межах проекту УБА «Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в пунктах європейської інформації в бібліотеках» за підтримки Європейського Союзу.  Саме в ПЄІ напередодні відбувся анонс книги для Інтернет-спільноти України, який можна переглянути тут:

А відгук про анонс презентації місцевої газети “Воля народу” №14 від 6 квітня 2017 року на с.4 можна прочитати тут.

Детальніше про саму книгу дивись тут.
Презентація книги у Житомирі тут  https://youtu.be/vpN8urIyALM


Марія Литвин,координатор пункту Європейської інформації при Буській бібліотеці

Інтерактивна презентація краєзнавчого електронного каталогу, приурочена до Дня Землі та Всесвітнього дня книги та авторського права

Інтерактиви в Інтернет-центрі Буської бібліотеки приурочені до Міжнародного дня Землі тривають. Ми поступово інформуватимемо читачів нашого блогу про новини.

Принагідно нагадаємо, що вперше в нашому місті це міжнародне свято почали відзначати саме з нашої ініціативи у 2000 році. 

А сталося це після того, як у 2000 році ГО "ЕКО-ПРАВО-Харків" провела тренінг з проблем забруднення  басейну З.Бугу. 

Це свято має американське коріння і буські гімназисти, що брали участь в екологічних проектах Міжнародної освітньої та ресурсної мережі I*EARN, дуже сподобали його.

На цьому відео - День Землі у 2004 році в Буську

 

 Численні матеріали про святкування Дня Землі можна знайти у ЗМІ, скориставшись розділом НАШ PR офіційного сайту Буської бібліотеки.

Окремий пласт екологічних даних склали публікації та виступи еколога за покликанням Ярослава Коваля. Станом на 15 квітня екологічні публікації Ярослава Коваля розміщені на сервісі електронних журналів www.issu.com

 

 

 

 

і на сайті "Видатні люди Бузеччини" 

 Цьогоріч до Дня Землі незалежне інтернет видання організувало дискусію щодо проблем львівського сміття. Інтерактивний характер цього заходу можна легко простежити, оглядаючи квітневу сторінку в соціальній мережі ФБ і наші коментарі на ній.

Інтерактивна презентація краєзнавчого  електронного каталогу, приурочена до  Дня Землі та Всесвітнього дня книги  та авторського права відбулась за планом. Розроблений на базі GOOGLE - технологій каталог, не потребує спеціального програмного забезпечення чи обладнання. Необхідний лише доступ до мережі Інтернет і  бажання вносити описи літератури у форматі довільної електронної таблиці, наприклад Microsoft Excell На жаль, лише ЛОБД звернула увагу на цю розробку - прообраз майбутніх хмарних технологій в бібліотеках. Отож вкотре повторилась ситуація з лідерством нашої групи в застосуванні нових технологій у бібліотечній справі Львівщини.

Бажаючі можуть ознайомитись з  демоверсією електронного каталогу Буської бібліотеки за посиланням   А читачі нашої бібліотеки, з усіх гаджетів можуть попередньо проглянути список наявної в читальному залі бібліотеки краєзнавчої літератури і лише після цього вирушати в книгозбірню.

Редколегія блогу.

Великодня радість в Буську

Навпроти ратуші, біля бузьків, цьогоріч  милує око, писанка - із написом "БУСЬК". Це оригінальна робота художниці Буського РНД Лілі Андрєєвої.

Щасливі діти в нас ростуть,

Шанують паску, писанку й лелеку !

А на площі Ринок двометрова писанка зплетена з лози, прикрашена маленькими писанками

 

Поруч крашанки великий кошик з паскою, ковбаскою, писанками та усіма іншими святковими атрибутами

  На малечу після Пасхи сходить Божа ласка,

Щоб була смачна паска і ковбаска

За повний кошик дякуємо Богу !

Радіємо усі - дорослі і малі

Відзначення 75 річчя від дня народження Ярослава Коваля . Збір матеріалів в інтерактивному режимі.

 

До 75-річчя від дня народження лікаря, літератора, еколога Ярослава Коваля у межах спільного проекту Львівського Радіо (Lvivske Radio) Часопису Буського району "Воля народу" та видавництва "Сполом" Інтернет-центр Буської бібліотеки презентує оновлену сторінку сайту  "Видатні люди Бузеччини"   присвячену цій неординарній особистості за посиланням Ярослав  Коваль 

Зазначимо, що цей меморіальний захід мав справді інтерактивний характер. Упродовж 20 днів ми спілкувались з редактором передачі "Довкілля" Андрієм Дідичем, дочкою Ярослава Коваля Лесею Коваль, працівниками редакції часопису "Воля народу" через соціальні мережі, мобільний зв'язок та електронну пошту. Усупереч скептикам та недоброзичливцям ми збирали інформацію в усіх, хто знав його. Про те, що все було саме так свідчать публікації та коментарі в ФБ.

Сьогодні будь-який користувач мережі Інтернет може почути голос Ярослава Івановича в радіопередачах на Львівському обласному радіо, а також почитати його книги "Дерева стогнуть",  "Продуктовий геноцид".

Знаменно, що саме в ті дні, коли ми вшановували пам\ять еколога за покликанням, літератора та лікаря, людини з великої літери Ярослава Коваля перед нами усіма на весь зріст знову постали проблеми львівського сміття, вирубаних лісів.

Ми зрозуміли як нам його сьогодні не вистачає.

Редколегія блогу.

Європейське вітання

Напередодні Великодних свят пункт Європейської інформації при Буській  центральній районній бібліотеці імені Івана Котляревського разом з вітанням отримав подарунок з ЄС (РП)- електронну книгу - азбуку польської мови від колишнього мешканця нашого міста Казимира Круковського.

Це вже другий комплект електронних книг, які поважного віку поляк передає мешканцям міста у вдячність за надану ними краєзнавчу інформацію.

Тож бажаючі вивчати мову найближчого європейського сусіда можуть звертватись в Інтернет-центр бібліотеки.

Редакційна колегія блогу.

Ярослав Коваль "Продуктовий геноцид" (До 75-річчя від дня народження автора)

Слово Пам'яті

... Ярослав Коваль - високопрофесійний лікар, народний цілитель, еколог за покликанням, людина , яка від народження була наділена шляхетністю, розумом і порядністю. Підкупала його простота поведінки і зацікавленість усім, далеким від його спеціальності. Особливо вражала його обов'язковість до збереження нашого довкілля, природніх багатств, що дарував нам Господь Бог. А його книжки "Дерева стогнуть", "Продуктовий геноцид", це крик його християнської душі до сущих у цьому лукавому світі.
Про важливість проблеми екологічної ситуації в Україні, яку автор аналізує в книзі "Продуктовий геноцид" яскраво засвідчують відгуки на її появу авторитетних вчених Українського державного лісотехнічного університету та Львівської комерційної академії. І це зрозуміло, бо для Ярослава Івановича, кожне посаджене нове дерево, впорядкована лісосмуга чи клумба були цілющим бальзамом на його неспокійне серце. І разом з тим пошкоджений зелений кущ, зрізане деревце, знищене пташине гніздо чи спалена трава - невиліковно ранило його чутливий характер.
Рано пішов із життя Ярослав Іванович. Невблаганна смерть забрала Людину, яка залишила по собі добрий слід, стала гідним наслідування, прикладом не лише для колег - лікарів, але для всіх, хто його знав, або чув про його добрі справи. Пішов у потойбічний світ, залишивши у невимовному горі свою чарівну дружину Лідію Маркіянівну, осиротілих дітей Лесю та Ігора, які пішли його професійною дорогою, всб свою родину.
А тому писати про тих, хто пішов у свої, відомі лише Господу Богу мандри буже не просто. Бо всяке сказане і написане засвідчує лише якийсь фрагмент безмежно різного буття людини.
... Вперше я зустрівся з Ярославом Івановичем на лікарняному ліжку в Буській центральній лікарні у жовтні 1982 року. Лікував свій хронічний бронхіт та простудні захворювання. Добре пам'ятаю, як вечері до палати зайшов Я. Коваль. Кожного хворого уважно вислуховував та розпитував про його болі, що найбільше турбує, хто навідується до слабого з родини, ким працює, режим харчування. Але мене найбільше зацікавило те, коли лікар розпитував хворого про його домашню госрлдарку. Питав чим захоплюється, які фруктові дерева ростуть в його саду, які овочеві культури вирощує, де випасає власну тварину тощо.
Обхід палати закінчувався на моєму ліжку. Доктор присів, уважно глянув мені в очі і спокійним голосом запитав, як проходить одужання. Я відповів, що через кілька днів покину лікарняну палату. Ось тільки незнаю, що робити з носовою порожниною, яка стабільно закладена і перешкоджає нормальному диханню.
-Чим лікуєте її, - запитав Ярослав Іванович
- Тричі на день закапую "Піносол" який приписав лікар.
- Відміняти Їх немаю права, але раджу спробувати пожувати день-другий використану пчолину вощину. Не зашкодить подихати іонами Новомилятинського озера, особливо постояти десяток хвилин біля фонтану.
... Від того вечора пройшло багато років. А лікарська порада до сьогодні лікує мою болячку, засвідчуючи благородну і безкорисливу допомогу Лікаря, що оздоровляє людей добрим словом і порадою.
І ще одне у земному житті Ярослав Іванович був шукачем і творцем Правди. Палко любив свою рідну землю, цінував і шанував їїприроду. І хоча передчасно згасла його іскра Божа, яка лікувала не тільки тіло, а й душу людини, і далі дарує нам тепло й освітлює подальшу життєву дорогу,
Коли писалися ці рядки, пригадав, що у Квітневу неділю вулицями Буська пройшла Хресна Дорога в наміренях за мир, спокій, єдність, і добротне довкілля України. Думаю, що християни в цей день віддали певну шану Ярославу Івановичу Ковалю.

Адам Тарновський.

---

Ярослав Коваль "Дерева стогнуть" (до 75-річчя від дня народження автора)

 

До 75-річчя Ярослава Коваля фонд електронних документів поповнився книгою "Дерева стогнуть" Радимо прочитати