Канули в минуле ті часи, коли у кожному колгоспі, на кожному підприємстві, установі чи організації була своя бібліотека. Завдання загального методичного керівництва такими фондами були покладені на відповідні підрозділи районних централізованих бібліотечних систем. Підприємства закрились, реформувались, а фонди втрачені.
Однак, схоже на те, що ситуація має всі шанси покращитись або повторитись на вищому рівні діалектичного розвитку. Принаймні, так вирішила громада нещодавно відреставрованої церкви святої Параскеви у Буську.
Сайт УГКЦ святої Параскеви у Буську вже створено працівниками Інтернет-центру. На ньому є рубрика БІБЛІОТЕКА. На віртуальну поличку якої лягла дуже популярна книга отця Василя Вороновського "Не бійся, тільки вір".
Цю книгу ще у 2016 році оцифровано в Інтернет-центрі Буської бібліотеки. На черзі передача ще кількох таких книг.
18 травня 2018 року, напередодні Дня Європи в Україні о 16.00 у читальній залі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського відбулась презентація книги-білінгва - поеми "Мойсей" Івана Франка у перекладі англійською Віри Річ з коментарями.
Присутні в залі, всі кому небайдужа доля українського народу і його вождів, захоплено слухали ведучих - 84-літнього блогера Адама Тарновського (українською мовою)http://buskradio.blogspot.com та 14-літню гімназистку і перекладачку Анастасію Гачкевич (англійською) http://buskl.blogspot.com/2017/05/2017.html . В мережі Інтернет можна було бачити пряму трансляцію за хмарними технологіями компанії WOWZA.
Підсумки книжкової події підбив Роман Бучко, він спинився на сюжеті поетичного твору Каменяра і зазначив, що переклад його на англійську мову є проривом на європейський та світовий простір.
Шановні читачі
Надзвичайно важко в
короткій презентації охопити весь титанічний труд видатного генія, номінанта
Нобелівської премії – Івана Франка. Його багатогранна письменницька творчість,
громадсько-політична діяльність описана та відтворена в багатьох наукових
працях, студентських рефератах, газетних публікаціях, студіях, промовах тощо. І
все ж, чим більше вчитуєшся в геніальні твори Каменяра «… тим більше
переконуєшся, що він – не тільки предтеча вільної України, а й творець
прагматичної системи конкретних завдань, од вирішення яких у двадцятому
столітті залежало, а в двадцять першому залежатиме життя і сила нашої
національної ідеї,» Зауважує Д.Павличко у своїй студії до книги.
Особливо, це вагомо
проглядається в його поетичному творінні
«Мойсей».
Кілька слів про задум написання поеми. Як відомо Іван Франко створив
її протягом січня-липня 1905 року. Однак, дослідники стверджують, що ідею
написання «Мойсея» І.Франко
виношував упродовж всього творчого життя. Є певні припущення, що на задум написання
цього видатного твору вплинули зустріч Івана Франка з ідеологом сіонізму
Теодором Герцлем у Відні 1892 р., розмова з о. Сильветром Лепким, де поет
висловлював намір написання «Мойсея», і врешті його оглядини у Риміскульптури Мойсея роботи Мікіланджело, яка
стала вирішальним стимулом написання поеми.
Слід зауважити, що образ старозавітного пророка відображено в багатьох його
творах. Зокрема, в романі «Петрії і Довбущуки» віршованому оповіданні «По
людськи», у філософській поемі «Похорон» та інших творах.
За життя І.Франка поема виходила тричі (1905, 1913, 1916), проте лише перші
два видання були авторизованими, бо третє було спотворене царською цензурою.
Поема «Мойсей» була перекладена трьома мовами: польською, російською та
англійською.
Однак, як зазначає упорядник книги Богдан Тихолоз, англійський
переклад Віри Річ «… вирізняється поетичною довершеністю і смисловою глибиною…
Цей переклад найвдаліше відтворює філософську сутність та поетичну своєрідність
оригіналу». Більш детальніші та цікавіші відомості про перекладачку,
британського журналіста і невтомного борця за права людини, читач дізнається із
публікації Роксолани Зарівчак «Віра Річ».
Сьогодні важко уявити «Мойсея» не сказавши особливого слова про його
пролог. Це найяскравіше видиво Іван Франко написав у ніч на 20 липня, як
знамените послання до свого народу – народу який віками терпів наругу,
страждання, приниження своєї гідності, був «гноєм», «тяглом» у бистроїзних
потягах. Тривожно-сумною струною говорить поет «… до болящого ьукраїнського серця»
в перших рядкахПрологу
- Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом вкритий!
І саме цей народ палко любить Іван Франко, віддає йому глибоку шану і віру
в щасливе майбутнє.
Та прийде час – і ти огнистим видом
Засяєш у
народів вольних колі,
Труснеш
Кавказ, впережешся Бескидом,
Покотиш Чорним
морем гомін волі…
Справедливо стверджує Дмитро Павличко у свої студії «Сучасні акценти у
поемі Івана Франка «Мойсей», що «… у жодному іншому творі української поезії
любов до народу не була з такою силою і правдою показана, як у цьому видатному поетичному
творнні.
Ще один штрих хочемо підкреслити – це надзвичайна актуальність поеми. Вона
ніби написана для сьогоднішного покоління. Полум’яне Франкове слово
говорить«до всіх народів і всіх віків, і лунає
дуже по сучасному, сповнене громадянської і високої національної свідомості».
Воно живило
український визвольний рух протягом усього XXстоліття, воно допомагало позбутися духовного каліцтва і
матеріального жебрацтва – всього, що так боліло Франкові.
Поема «Мойсей» - «…це не вчорашня, а наповнена
сучасними акцентами література, ідеологічне й філософське розтлумачення
небезпек, що ждуть націю на її переможному шляху».
В цьому велика велич
Каменяра, не лише, як наступника Т.Шевченка, а як українського Арістотеля та
Леонардо да Вінчі, Вольтера і Гете, який навічно закарбував своє ім’я в золотій
книзі людської цивілізації.
Сподіваємося, що нове видання Франкового творіння стане вагомим внеском у
вшанування світлої пам’яті українського національного Мойсея.
Їх наставник, денутат районної ради Михайло Гаєвський, провів екскурсію в креативно оздобленому бібліотечному коридорі серед спортивних і національних прапорів країн ЄС
У ці травневі дощові дні, бущани долучаються до відзначення Дня Європи в Україні
Відомий на Бузеччині композитор і поет Іван Бак користувач Буської бібліотеки, зібрав у читальному залі користувачів бібліотеки, методистів відділу культури Буської РДА, бібліотекарів та своїх колег. Ведучим заходу був відомий бібліотечний блогер Адам Тарновський
Коли слухаєш пісні у виконанні пана Івана, ще і ще раз переконуєшся, що його пісенна творчість - це глибока лірична пам'ять про гірку долю українського народу, його сьогодення і його щасливу будучність. Це - своєрідний стимул для нашого молодого покоління у розвитку пісенної творчості рідного краю. Його захоплюючий спів заохотив присутню аудиторію до виконання своєї улюбленої пісні
Ця група шведських туристів з екскурсоводом Софією Герич ще в квітні виявила бажання відвідати наше місто. Тривалий час вони намагались вийти на контакт з відповідальними представниками від влади і громади. Лише завдяки злагодженій роботі пункту Європейської інформації Буської
бібліотеки, громадських активістів та за підтримки місцевого самоврядування 5 шведів 12
травня 2018 року мали можливість
оглянути територію палацу Бадені.
Туристів зі Стокгольма цікавлять життєві стежки співвітчизниці Аліси Анкертрони, яка 107 років тому
покинула береги Стокгольмської бухти, заквітчаної закоханим у неї
Людвігом Бадені та оселилась у нашому місті. Опинившись в коловороті
подій, особистих трагедій і на зламі епох, горда, розумна і красива
жінка змогла вистояти у непередбачуваних обставинах, виховати кількох
дітей. Її історична постать стала символом єдності європейських народів у двох світових війнах.
Шведський Інститут у Львові в особі Sonia Engstrom
докладає значних зусиль для популяризації Аліси Бадені (Габсбург)
Сподіваємось, що згодом буде створена документальна стрічка про
шведські сторінки нашого міста та інших міст Європи, об'єднаних довкола
її імені. Це буде у майбутньому, а сьогодні розчулені мешканці Стокгольма подарували добровільному гіду, юристу Буської міської ради Назар Михайлюк ,
путівник по шведській столиці у знак вдячності за екскурсію.
На
прощання пообіцяли протоптати сюди постійно діючий маршрут
Швеція-Україна. І ніби підтверджуючи щирість їхніх намірів в неділю на всій території України спала спека. То скандинавський циклон ніс нарешті такі очікувані дощі.
Богдан Литвин, керівник Інтернет- центру Буської РЦБС
Травень 2018 року, надзвичайно багатий на традиційні загальноєвропейські свята. День Європи у країнах Європейського Союзу відмічають 9 травня, а в Україні 19 травня.
Сьогодні у нашій парафії ми переживали
свято святого Станіслава, єпископа та мученика, який є покровителем
нашої парафії майже 600 років. Урочисту Святу Месу очолював о Роберт
Глодовський, салетинь з парафії Лановичі. Проповідь виголосив о.
Володимир Росоловський. На сьогоднішньому святі прибули священики з
золочівського деканату, а також до нас завітали хор з Польщі з Вроцлава,
який прикрашав нашу урочистість. Після служби ми їли смачні страви,
приготовані братом Тадеушом Салетином, таким чином з гостями ми співали
народні пісні.
В урочистостях взяли участь працівники культури Буської РДА.
Прогляньте короткі фрагменти виступу Вроцлавського хору в Буську
Дні Європи у Буську тривають: наступної суботи, 12 травня, чекаємо шведських туристів.
Марія Литвин, координатор пункту Європейської інформації Буської РЦБС
