Палаци графа Бадені

Сьогодні у Інтернет-центрі відбувся інтерактивний захід "Палаци графа Бадені в Україні".

Присутніх цікавила виключно архітектура та історія палаців графа Бадені у Буську та Коропці. Учасники проглянули знайдені в Інтернеті відеоматеріали. Власне кажучи, інтерективним цей захід зробив сеанс SKYPE-зв'язку з бібліотекою-філією у Корпці Тернопільської області. Адже там також є палац Бадені 

Згідно з інформацією «Географічного словника» Коропець з 1867р входить зі своєю громадою до Бучацького повіту.
  Маєтності та землі в Коропці з 40-х рр. і до кінця XIXст. належали пану Мисловському-Равичу Антіну, який був колятором греко-католицьких парафій. В 70-х рр, XIX ст., в Коропці працювало 3 млини і одна гуральна.
  В кінці XIXст. родина Мисловських продає Коропецький маєток Станіславу Бадені, краківському Маршалку. Він збудував новий палац на подвір’ї старого. Палац збудований у псевдокласичному стилі. Своєю розкішністю він так вразив простих селян, що про його зведення і про багатство графа виникла легенда: граф Баденя вирішив у танцювальній залі викласти підлогу срібними монетами. Але для цього мав одержати згоду цісаря. Вислухавши забаганки пихатого графа, цісар сказав: «Ваша ідея, графе, заслуговує на увагу і може бути схвалена за однієї умови-монети на підлозі будете вкладати на ребро. Бо ж не гоже, щоб об викарбуване на монетах моє обличчя ваші гості витирали своє взуття». Сконфужений граф був змушений відмовитися від примхливої забаганки. Тепер на території  колишніх графських маєтків розміщений Коропецький  воєнний обласний ліцей-інтернат з посиленою військово- фізичною підготовкою.
      Рід Бадені герба «Боньча» свої корені веде із Волощини. Так називалася місцевість біля м.Сучави. В 1659р. представники цього роду переселяються на постійне переживання до Львова. Ян Бадені, володар біскупства Краківського, у XVIIIст. є засновником генеалогічної вітки коропецьких Бадені.
   Станіслав Бадені був рідним братом Казимира Бадені, «залізного губернатора» Галичини, у 1888-1895рр. Крім того, Казимир Бадені був ініціатором укладання в 1890р. угоди з народовцями, яка отримала назву «нова ера» і мала на меті стабілізувати українсько-польські відносини в Галичині. В 1895-1897рр.він – президент-міністр Австро-Угорщини. У 1897р. під час парламентських виборів у Галичині розгорнув збройний антиукраїнський терор (криваві «баденівські вибори»), в результаті якого загинули люди, а 28.11. 1897р. змушений був подати у відставку.
     Родина Бадені була прихильницею політики польського шовінізму на західноукраїнських землях і вважала Галичину частиною майбутньої польської держави. В своїх книгах-спогадах про Коропець Стефан Бадені, син Станіслава Бадені,який успадкував маєтності в 1912р. після смерті батька, щодо Галичини вживає тільки назву Малопольща.
     Маєтностями у Коропці Бадені володіли до вересня 1939 року. Потім емігрують до Будапешту. Події, що розгорталися у їхньому житті після 1939р. Стефан Бадені виклав у другій книзі «Дорога до пекла». В Будапешті у 1941р. помирає його дружина – Марія Бадені, уродженка Яблоновська (1891-1941).
     Сам граф був ув’язнений у концтабір Маутхаузен і диво залишився живим. Останні роки життя Стефан Бадені (1885-1961) провів у місті Дубліні (Великобританія).
     Ян Бадені (1921-1995), син Стефана в роки Другої   світової війни воював в англійській армії. Після війни жив у Лондоні, мріяв побувати у Коропці. Софія Бадені  (1918-1951), донька    Стефана, померла 33-річному віці у Токіо (Японія). Коропець відвідав у 1995 р. син Софії Людвиг Баворовський.