Анонс презентації нової книги

Нові книги

«Мойсей»

Прийми  ж сей спів, хоч тугою повитий,

                                         Та повний віри; хоч гіркий, та вільний;                             

Твоїй будущині задаток, слізьми злитий,

Твойому генію мій скромний дар весільний.

«Мойсей». [Пролог]

 

 

Такими словами, сповнені глибокою вірою, у щасливе майбутнє українського народу Іван Франко промовляє до нас у Пролозі поеми.

І цілком слушно, Д.Павличко аналізуючи сучасні акценти поеми стверджує, що «… за Франком, Україна встане, воскресне не як фольклорне, етнічне видиво, а насамперед як держава. Автор «Мойсея» чи не вперше в українській поезії веде мову про відродження нашої державності, аргументуючи це не тільки спогадами про самостійне минуле України, а й природним правом великого й освіченого народу на своє незалежне буття.»

Як велику шану генієві українського письменства, з нагоди його 160-річчя від дня народження Львівський національний університет ім. І.Франка в 2017 р. поему «Мойсей» видав мовою оригіналу та в англійському перекладі, що дає можливість цей шедевр донести до англомовного читача.

Книга має 312 сторінок, високохудожнє оформлення, грунтовні статті Б.Тихолоза, Д.Павличка, Р.Яціва, цікаві відомості про перекладачку «Мойсея» Віру Річ, які подала Р.Зарівчак тощо. В книзі подані відомості із життя І.Франка, глибокий літературознавчий аналіз поеми.

На наше глибоке переконання читацька аудиторія цього видання буде знаковою нинішнього часу.

 

 

Найближчим часом відбудеться англо-українська презентація цієї книги, на книжковому блозі "Книжкові презентації" http://buskradio.blogspot.com/http://buskradio.blogspot.com/

                                              Адам Тарновський

 

Вітання з Міжнародним днем рідної мови від Інтернет-центру Буської бібліотеки

Голосове вітання з Міжнародним днем рідної мови від Інтернет-центру Буської бібліотеки

Дорогі колеги, читачі та користувачі нашої бібліотеки !

Ми не будемо наголошувати  на історії цього свята. Тепер всі уже знають про заслуги бенгальських студентів, які 21 лютого 1952 року стали на захист рідної мови.

Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний День рідної мови як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні.

Дивовижно, але саме у ці дні стартував наш Інтернет-центр. Увесь цей час  ми намагались бути на сучасному рівні. Це стосується доступу до Інтернету, краєзнавчих сайтів, бібліотечних блогів, співпраці зі ЗМІ, створення ГІЦ , пункту Європейської інформації, креативного проекту, публічного простору "Німецький бік" чи хмарного каталогу бібліотеки.

 Сьогодні, українська мова під загрозою. Як ніколи, стали актуальними слова Ліни  Костенко:" Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову."

 Серед безлічі аспектів мовної проблеми в Україні ми хочемо зосередити увагу на проблемі відсутності синтезатора української мови. А через це користувачі електронних книг, численних гаджетів  і, навіть операційної системи Майкрософт Віндовс, позбавлені чути український голос.
Так, так, саме такий голос, який читає зараз вам цей текст.

Як чуєте, це стало можливим у древньому Буську, на землі, з паперу якої були надруковані перші українські книги. А це значить, що згодом питання буде розв'язане. Принаймні, в умовах гострого дефіциту засобів ми наполегливо над цим працюємо.

Редколегія блогу

 

Лише кмітливим підкоряється вільна зона Wi-Fi

Публічний простір "Німецький бік", створений з ініціативи Інтернет-центру Буської бібліотеки, з кожним днем стає популярнішим серед мешканців Буська різного віку.

Своєрідний скелет його утворює вільна зона WI-FI бездротового доступу до мережі Інтернет.  Хоча надійну роботу цієї зони забезпечують два провайдери ЛФ СП "ІНФОКОМ" і місцеве ПП "ВІТЕЛЕКОМ" через ОВЛЗ та через радіоканал, однак через несертифіковані гаджети з неліцензійним програмним забезпеченням певна категорія користувачів інколи має проблеми з безкоштовним під'єднанням до Інтернету.

 До такої категорії користувачів аж ніяк не належить першокласник Буської гімназії ім.Є.Петрушевича при ЛНУ ім. І.Франка Денис Петришин. І планшет і смартфон у нього відповідають усім нормативам. А розумом Денис вдався у свою маму Наталію, яка свого часу виявляла значні успіхи у вивченні інформатики у цій гімназії.

Завітавши у читальний зал бібліотеки, кмітливий хлопчина

 

 за допомогою свого планшета швидко вивчив структуру зони WI-FI, почергово під'єднався до сегментів DEUTSCHE SEITE і DEUTSCHE SEITE #2 , виміряв швидкість кожного з них.

 

Знайшовши блог Буської бібліотеки Денис відшукав там фото своєї бабусі Ганусі, яке продемонстрував присутнім у залі читачам  і бібліотекарям.

 

 

 Це тоді, коли деяким нашим відвідувачам бібліотекарі вимушені допомагати налаштуватись на вільні хвилі  WI-FI

 

Дарування книг у Буську

Сьогодні Міжнародний день дарування книг (International Book Giving Day) – це добровільна ініціатива, започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур. Вона спрямована на підвищення інтересу та доступу до книг і бібліотек.

Вранці  Інтернет-центр  відвідала Дячок Олеся (13 років, учениця 8-го класу Побужанської ЗОШ 1-3 ст.). Її батько офіційно працює в Польщі. Дівчина скористалася послугами центру, щоб надіслати батькові скани необхідних для натуралізації документів. Олеся переглянула краєзнавчі бібліотечні сайти busk.io.ua  та buskfamouse.io.ua

Приємним сюрпризом для неї та сестер Марійки і Марти стали три книги

Олеся із жвавим  інтересом оглянула стенд "17 ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ"

Наступним відвідувачем Інтернет-центру виявився наш колишній користувач Блінов Юрій

Сьогодні він працює у Португалії. Наприкінці минулого року разом з мамою Бліновою Світланою подарував прапор цієї країни. Тож і сфотографувався біля нього та біля оонівського стенду з книжковим подарунком

Цього дня книги працівники Інтернет-центру щедро дарували і на вулиці

Ренчка Аня (6 клас Буської ЗОШ №2 ) з бабусею Іриною Володимирівною

Мета Міжнародного дня дарування книг – надихнути людей по всьому світу подарувати 14 лютого книгу була досягнута.

 Координатор ПЄІ Буської бібліотеки Марія Литвин

 

Не переміг у конкурсі есе про відносини України та Німеччини «25 років разом. Що далі?», тому побажав залишитись інкогніто

 

17 листопада 2017 року Посольство Німеччини в  Києві оголосило  конкурс есе на тему "25 років разом Що далі ?" Користувач пункту Європейської інформації, який побажав залишитись невідомим, написав есе  подане нижче.

Дайте мені точку біфуркації, і я зрушу систему

Nur der verdient sich Freiheit wie das Lebcn,

Der taglich sie erobern muB!

(Гете «Фауст»)

З падінням у 1989 році Берлінського муру і здобуттям у 1991 році Україною незалежності на світову арену вийшли два нові суб’єкти міжнародної політики, дві демократичні держави – Україна та  Німеччина. Щоб будувати відносини між ними в умовах непередбачуваної, відкритої, нелінійної, хаотичної системи, потрібен був новий синергетичний підхід. Політики мали відчувати до якого майбутнього стану (аттрактора) тяжіє система у тій чи іншій ситуації (точці біфуркації). Іноді рішення зводилось до вчасно сказаного слова «негайно», як у випадку з Берлінським муром 9 листопада 1989 року. 

Заснована в середині XX ст. німецьким вченим Генріхом Хакеном, міждисциплінарна наука синергетика займається вивченням процесів виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи. Тож 25 років поспіль була чудова нагода застосувати перефразований принцип Архімеда «Дайте мені точку біфуркації, і я зрушу систему до бажаного аттрактора» в сфері українсько-німецьких відносин.

Хочемо продемонструвати підсвідоме застосування синергетичних принципів на прикладі громади невеликого міста Буська, що на Львівщині. Місто має багату європейську історію і традиції співпраці між народами. Тож не дивно, що в роки незалежності загострився інтерес до її вивчення. Містяни бажали повторення кращих зразків українсько-німецьких відносин на сучасному рівні. (Мовою синергетики це значить, що сформувалось бачення бажаного стану чи аттрактора)

 Група місцевих краєзнавців, яка збиралась у міській бібліотеці на Німецькому боці, так називається мікрорайон міста в якому з XVI до XVIII ст. жили  німецькі поселенці, цілком випадково знайшла першу наукову краєзнавчу працю про наше місто. Її автором був німецький науковець Антоній Шнайдер. (Мовою синергетики це значить, що знайдена точка біфуркації)

Уся подальша діяльність громади – встановлення зв’язків з земляками, пошук інвесторів, партнерів для співпраці була просто приречена на успіх. В місто прийшла перша гуманітарна допомога з Німеччини, підприємці вивчали місцевий ринок. Знайдено засноване бущанами у XVII ст. наукове товариство в Лейпцигу і Сторков – невелике місто під Берліном, герб якого також прикрашає лелека. Так виникла ESCO (Європейська організація міст-лелек), яка сьогодні об’єднує 10 міст Східної Європи. (Мовою синергетики це значить, що систему почало тягнути до аттрактора)

У 1999 році при бібліотеці було створено Інтернет-центр. Він став осередком українсько-німецьких взаємин – конференцій ESCO, візових консультацій, культурних і освітніх обмінів. Згодом територію Німецького боку вкрила зона безкоштовного WI-FI, тут створено публічний простір «Німецький бік». Сьогодні при вході у бібліотеку поруч з національним прапором майорить прапор ЄС – це  діє пункт Європейської інформації. А в коридорі, в експозиції креативного проекту серед прапорів країн ЄС виділяється прапор Німеччини від мешканки Берліна Станіслави Суханек.

Відбулись зміни в економічній сфері древнього міста: 18 років працює українсько-німецьке СП «ОЛНОВА», а 2 роки тому успішно стартувало підприємство «КІВШ-СЕРВІС», німецькі товари вільно продають у місцевих магазинах.

Щоб переконатись у тому, що все це правда, читайте наш блог, завітайте до нас. Щоб допомогти нам добитись більшого, підтримайте наш проект співпраці малих міст Східної Європи.  А для розв’язання завдань даного конкурсу застосовуйте синергетику.

 

 На жаль у трійку переможців не увійшов. Однак, його запросили на дискусію, Ось текст запрошення

Шановні пані та панове, 

дуже дякуємо Вам за участь у конкурсі есе про відносини України та Німеччини «25 років разом. Що далі?».

На жаль, Ваше есе не увійшло в трійку найкращих робіт. На знак вдячності за участь у конкурсі 

запрошуємо Вас

на церемонію нагородження переможців

та подіумну дискусію «25 років. Що далі?»,

що відбудеться

6-го березня 2018 р. о 16.00 год.

у приміщенні Посольства Німеччини

м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 25.

Робоча мова дискусії – українська.

Прохання зареєструватися до 25 лютого 2018 р. за адресою: pr-s@kiew.diplo.de 

Захід триватиме приблизно до 19.30 год.

Будемо раді вітати Вас на нашому заході!

З повагою

Відділ преси

Deutsche Botschaft                                           | Посольство Федеративної Республіки НімеччинаWul. Bohdana Chmelnyzkoho 25                    | вул. Богдана Хмельницького, 25
01901 Kiew                                                         | 01901 Київ

 

Редколегія блогу

Книга "Брама Європи" відзначена Шевченківською премією 2018 року

У 2018 році Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів у 5 категоріях. Одним із них у сфері публіцистики є Сергій Плохій (книга "Брама Європи"), українсько-канадсько-американський історик, професор української історії та директор Українського наукового інституту у Гарварді.

Ще у грудні 2016 цю перемогу передчував  наш пристрасний відеоблогер Адам Тарновський.

84 - річний блогер книжкових презентацій http://buskradio.blogspot.com/2016/12/blog-post_28.html ,пророкуючи перемогу, сказав : 

"Очевидно, його ім'я буде внесено в Золотий фонд української науки, а Україна пишатиметься тим, що на її стрижалях, поруч з ім'ям Михайла Грушевського, з'явилося ім'я Сергія Плохія"

 

 

  Матеріал на стадії розробки

З ініціативи бібліотеки у Буську встановлять унікальну мережу відеонагляду і почнуть ремонт палацу Бадені

Як повідомляє часопис "Воля народу", на черговому засіданні сесії  Буської міської ради, яке відбулося 31 січня 2018 року,  ухвалено низку важливих рішень і затверджено Програму соціально-економічного та культурного розвитку міста на 2018 рік.

Особливої уваги заслуговують рішення щодо виділення на ремонт палацу Бадені 500 тис гривень і встановлення унікальної системи  відеоспостереження у місті.

На 2018 рік у бюджеті міста передбачено 500 тис.гривень на реставраційні роботи з ліквідації аварійного стану пам’ятки архітектури місцевого значення “Палацу Бадені XIXст.”.

 Ці кошти спрямують на заміну покрівлі споруди та часткову заміну зруйнованих дерев’яних конструкцій даху. Це перший етап – зупинити руйнування, а вже після можна планувати інші роботи.

Другим на порядку денному було питання про конкурс з відборупідприємств для встановлення системи відеоспостереження у місті Буську. Міський голова Ростислав Сліпець розповів, що попередньо заплановано змонтувати у райцентрі не менше 20 камер, які будуть об’єднані однією мережею та працюватимуть онлайн цілодобово. Згодом до мережі можна підключати додаткові камери.

Обладнання передбачатиме і спеціальні програми для розпізнавання номерних знаків автомобілів та навіть облич. Саме камери з аналітикою визначення номерних знаків, як свідчить практика, полегшують роботу при розшуку автомобілів.

Інформація з такої мережі транслюватиметься у Буське відділення поліції. У міській раді навіть обрали депутатську комісію для вивчення усіх технічних деталей та організації конкурсу на цей проект. Відзначимо, що проект справді актуальний, він допоможе вберегти місто від зловмисників, які крадуть або руйнують смітники, лавки і клумби і є логічним продовженням публікації IA ZIK від 4 січня 2017 року  

у якій зокрема йшлося про таке: "А для того, щоб наблизити місцеву владу до шведських стандартів і впритул зайнятись порятунком палацу Бадені, з трьох камер на місці події йшла пряма трансляція відео за технологіями американської компанії WOWZA MEDIA SYSTEMS, яку можна було переглядати на бібліотечному блозі www.buskl.blogspot.com"

 

РЕДКОЛЕГІЯ БЛОГУ