Онлайн опитування про дитяче читання. Популяризація української книги.

 

Опитування про дитяче читання проводять, щоб визначити найцікавіші дитячі книжки сучасних українських письменників. Про це йдеться на фейсбук-сторінці ГО «Смарт освіта».

Опитування проводять серед вчителів та батьків дітей молодших і середніх класів. Пройти його можна за посиланням.

«Ви, мабуть, часто стикаєтеся зі спротивом ваших дітей та учнів у читанні книжок, коли навколо так багато відеоконтенту. Мабуть, не завжди легко вибрати книжку, яка зацікавить дітей і буде відповідати віковим особливостям, різним читацьким уподобанням та навичкам. Можливо, ви б хотіли знати більше про сучасну українську літературу і як заохотити дітей більше читати? Ми продовжуємо проєкт, що має на меті залучити дітей до читання через створення корисного інструменту для батьків. Він може стати поштовхом для промоції сімейного читання, зокрема у початковій та середній школах», − пояснюють організатори.

За результатами опитування продовжать посібник «Живі письменники. Батькам». Його створили у 2020 році для обговорення нових найцікавіших книжок сучасних українських письменників та для обрання книжок, що можуть зацікавити дітей. За результатами опитування складуть перелік дитячих книжок українських письменників, що увійдуть до посібника.

Опитування складається з блоків запитань для вчителів та для батьків. Окрім відповідей на запитання про книжки, організатори просять розповісти про досвід організації сімейного і позакласного читання, досвід відвідування книгарень, бібліотек, придбання книжок тощо. Тривалість опитування − 10-15 хвилин.

Опитування проводить громадська організація «Смарт освіта» спільно з Українським інститутом книги за підтримки експерток проєкту «BaraBooka. Простір української дитячої книги».

ГО «Смарт освіта» заснували у 2016 році з метою підтримки реформи шкільної освіти, розвитку концепції Нової української школи.

Додамо, нещодавно в Україні запустили сайт для популяризації дитячого читання.

Читайте також: Як привчити дитину до читання: розповідають письменники, редактори і перекладачі

 У Буську читають українською завжди, всі та всюди й формат немає значення

 

Цей матеріал підготував ГІЦ (Громадсько інформаційний центр) спільно з ГО"ІРЦМБ" (ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК") та ПЄІ (Пункт Європейської інформації) при Інтернет-центрі Буської бібліотекипосилаючись на  https://chytomo.com/v-ukraini-provodiat-opytuvannia-pro-dytiache-chytannia/

До Всесвітнього дня бібліотек та дня міста Буська

 

До Всесвітнього дня бібліотек та дня міста Буська на ім'я координатора ПЄІ (пункт Європейської інформації) вже надходять європейські дарунки від уродженців Буська, що мешкають у Європейському Союзі.

Понад 43 роки працював учителем початкових класів у польському місті Каліш Казимир Круковскі - великий шанувальник Буська. Родина відомого буського фотографа Мар'яна Круковского вимушено емігрувала до Польщі у 1944 році коли Казимиру було 3 роки. Дитяча пам'ять зафіксувала чіткі враження про місто раннього дитинства. Малому Казіку добре запам'яталося зимове катання саночками згори до річки. 

Вже в Каліші у дорожній батьківській валізі знайшов він архів світлин Буського періоду. Вони і  сформували його уявлення про місто раннього дитинства, яке полюбив  всім своїм єством.  

Та була в тім архіві фотографія отчого дому на пагорбі з якого він котився взимку на санчатах. Життя у Казимира склалось так, що йому не довелось відвідати свою малу батьківщину. У 2010,  почувши про проєкт Інтернет-центру Буської бібліотеки "Візит  на  батьківщину предків"  він активно почав у ньому працювати. Саме тут, у рамках проєкту йому вдалося встановити (завдяки старожилу Ярославу Давидовському - активному користувачу Інтернет-центру), що той дім - то будівля старого готелю. 

Доля і досвід педагогічної діяльності переконали  Казимира Круковского у виховній силі фото, малюнка, витинанки, замальовки. 

Час від часу він шле до Буська пакунок   книг і інших педагогічних засобів для дітей нашого міста. Вірить що гарно ілюстровані путівники по Калішу допоможуть юним бущанам полюбити Каліш так, як він полюбив Буськ.

Адже бачити  світ очима любові дуже важливо для сучасних українсько-польських взаємин. 

(książki są od mieszkańca Kalisza - najstarszego miasta w Polsce, który pamięta o Busku - królewskim mieście o bardzo bogatej historii).   Незабаром в бібліотечному "Коридорі в майбутнє" з'явиться ще один стенд під назвою "Міста побратими: Буськ Україна - Каліш Польща". На якій буде відображено, що спільного є між Буськом та Калішем, і що об'єднує їх сьогодні в такий нелегкий для України час. Отож, міжнародна краєзнавча бібліотечна розвідка  триває. Іноваційні бібліотечні послуги співпраці між українською та польською спільнотами в дії. 

 

Першу книгу в подарунок отримав волонтер Володимир Мокрицький. Ця книга дорога його серцю.

 Цей матеріал підготував ГІЦ (Громадсько інформаційний центр) спільно з ГО"ІРЦМБ" (ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК") та ПЄІ (Пункт Європейської інформації) при Інтернет-центрі Буської бібліотеки

  Читайте також 77 років від початку депортації українців з Польщі  Прапор Франції до дня міста   Прогляньте тут  https://youtu.be/kQgsIYHwpGM 

 

   

Прапор Франції до дня міста

 Особливою популярністю серед мешканців і гостей нашого міста користується постійнодіюча експозиція прапорів країн ЄС розгорнута 4 роки тому в бібліотечному коридорі з ініціативи Інтернет-центру.  "Коридор у майбутнє" - таку назву отримала ця експозиція, що входить у ТОР-20 місць  вартих уваги в Буську. 

 

З нагоди дня міста Буська, який цьогоріч святкуватимемо третього жовтня, після тривалих локдаунів,  тут у бібліотечному креативному просторі розквітло полотнище великого формату.

 Це - державний прапор Французької Республіки - дарунок від Ольги  Тимощук колишньої користувачки Інтернет-центру, випускниці Буської гімназії. 

 

Отож, щиро дякуємо і чекаємо в день Буська  на фотосесію Olha Tymoshchuk., та усіх тих хто започаткував колекцію Іван Клим Sonia Engstrom Oxana Vörös Yumatova Christina Pilipchuk Zenia Shmyganovska

Olga Nováková Yurii Blinov Volodymyr Kyts Валентина Ведровська Роман Матвіюк Ірина Калиновська ... Lesia Datsko і Людмила Ціхоцька-Сень.

 

 

 Даруючи прапор  країни ЄС, бущани залишають тут частинку свого серця ...

І як завжди: реальні користувачі юнацької кафедри є постійними першими оглядачами.
 

Цей матеріал підготував ГІЦ (Громадсько інформаційний центр) спільно з ГО"ІРЦМБ" (ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК") та ПЄІ (Пункт Європейської інформації) при Інтернет-центрі Буської бібліотеки

 

 

77 років від початку депортації українців з Польщі

77 років тому також була неділя, 12 вересня 1944-го.  Почалася акція "Вісла", в  ході якої було депортовано з Польщі на територію України (впродовж 2 років) 482,8 тисяч осіб.

Тоді ж до Польщі з заходу України  було переселено майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Спогади різні - а історія одна. Користувачі пункту європейської інформації Іван Бак та Роман Бучко - пережили операцію "Вісла" й зуміли стати вище над своїми образами та закликають до толерантності, примирення з поляками:

 

"...Ти мудрий поляче, мудрий вкраїнцю!

Будьмо братами слов'янського роду ... 

 

  Тож будьмо братами слов'янського роду, бо минає вже 77 років.

Цей матеріал підготував ГІЦ (Громадсько інформаційний центр) спільно з ГО"ІРЦМБ" (ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ "ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК") та ПЄІ (Пункт Європейської інформації) при Інтернет-центрі Буської бібліотеки

За згаданою угодою в 1944-1946 роках понад 482 тисячі українців примусово переселили до УРСР. В радянській Україні їх розселили на території 17 областей – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

Тоді ж із західних областей радянської України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/sogodni-den-pam-jati-primusovogo-viselennja-ukrajintsiv-u-1944-1951-rokah-782451.html

За згаданою угодою в 1944-1946 роках понад 482 тисячі українців примусово переселили до УРСР. В радянській Україні їх розселили на території 17 областей – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини.

Тоді ж із західних областей радянської України до Польщі переселили майже 790 тисяч поляків та євреїв.

Загалом у 1944-1946 рр., лише за офіційними даними, на територію УРСР було депортовано 482,8 тис. осіб. Очевидно, що реальна кількість вигнаних українців була більшою. У 1947 році тих українців, що відмовились виїжджати до СРСР, польська влада в ході Акції «Вісла» депортувала на північ і захід Польщі. Тоді впродовж кількох місяців було депортовано майже 150 тисяч українців. Ще кілька десятків тисяч українців були позбавлені батьківських домівок під час обмінів прикордонними ділянками між СРСР та Польщею у 1948 та 1951 роках. Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/country/society/sogodni-den-pam-jati-primusovogo-viselennja-ukrajintsiv-u-1944-1951-rokah-782451.html