Звіт про роботу Інтернет-центру бібліотеки у 2017 році

I. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення
У 2017 році місцевим бюджетом на всі потреби Інтернет-центру було надано 30500 грн. (абонплата за Інтернет – 6000 грн., зарплата системного адміністратора за угодою – 3600 грн.). Заплановано для розширення доступу  13000 грн.  Зовсім не виділені кошти на витратні матеріали, обладнання та програмне забезпечення.  Від спонсорів, якими часто виступали самі користувачі та персонал Інтернет-центру, залучено 400 грн. За ці кошти придбали витратні матеріали і облаштування інтер’єру креативного проекту "Коридор в майбутнє". 

  Швидкість ОВЛЗ  становить 30 Мбіт/с (від користувача і до користувача).  Послуги доступу до мережі Інтернет і захисту інформації з 2001 року надає провайдер ЛФ українсько-німецького СП "Інфоком", який має державну ліцензію. Фізичний доступ надає місцевий провайдер "ВІТЕЛЕКОМ".

II. Режим роботи. Користувачі
Кількість зареєстрованих в 2017 році користувачів склала 320 осіб і зменшилась на 60 осіб  через стрімкий розвиток Інтернет-технологій в районі. За віковими категоріями вони розподілились таким чином: 27 – віком до 15 років, (11 – віком  від 15 до 17 років), 32 – віком  від 18 до 21 років, решта 210 – віком    від 22 до 76 років. Кількість групових користувачів складала 3-4. Загальна кількість абонентів складає 930 осіб, з них індивідуальних осіб 280. У 2017 році виконано 910 звернень користувачів в Інтернет-центр.
Інтернет-центр працював з 10.00 до 17.00 у понеділок-п'ятниця, користувачі обслуговувались з 10.30 до 17.00 без перерви. В останню п’ятницю місяця проводилась технічна профілактика. Доступ до сервісів Інтернету надавався на 5 робочих місцях, 2 з яких були закріплені за персоналом центру.
У середньому щодня центр відвідували 12 користувачів, які працювали по 55 хв. кожен. Крім того, щоденно до 5-х сайтів, 4-х блогів бібліотеки та 7-х електронних поштових скриньок реєструвалось в середньому 29 істотних електронних запитів (усього 7210 за 2017 рік), частина з яких переадресовувались партнерам: редакціям газет, громадським організаціям, органам влади. 320 зареєстрованих користувачів центру і 610 гостей, які одноразово звернулись в центр, а  разом 930 абонентів  виконали сумарно 20900  відвідувань вебсайтів бібліотеки. Персонал центру надав їм всього 1190 довідок. Усі запити та відвідування строго зареєстровані в формах обліку, узгоджених під час моніторингу проекту LEAP, в письмовому та друкованому вигляді за 16 останніх років. Ці дані строго контролюються засобами вбудованої статистики на наступних сайтах:  www.busk.io.ua , www.buskfamouse.io.ua , www.busk.infocom.lviv.ua , https://sites.google.com/site/buskbooks/home , www.buskl.blogspot.com , www.volyanarodu.blogspot.com , www.allbands.ru/QUO_VADIS  

III.           Інформаційні запити. Структура та тенденції
Умовно всі запити користувачів можна структурувати за такою схемою:
Електронна пошта, соціальні мережі        32%    (Е)
Реферати, курсові, дипломні роботи          7%     (Р)
ЗМІ та новини, погода                                                                14%    (З)
Спорт, футбол, дистанційні ігри                   11%     (С)
Онлайнові послуги, візові консультації                                        10%    (О)
Культура, мистецтво,художня література                                      10%    (К)
Дистанційне навчання                                                                         9%     (Д)
Наука і техніка                                                                                           7%     (Н)
В даний час спостерігається тенденція зростання запитів на небібліотечні послуги: електронна пошта, дистанційні ігри, спілкування через Інтернет через такі соціальні сервіси як «Facebook», «Twiter''

Чимало відвідувачів хочуть мати готову роздруковану інформацію і  звертаються  з  вимогами набрати текст, просканувати матеріал до персоналу Інтернет-центру. Були звернення від бізнесових і релігійних організацій щодо створення сайтів, блогів, розробки програмного забезпечення, ремонту обладнання, підключення до Інтернету тощо. При неспроможності виконати певну роботу з користувачами велась роз’яснювальна робота.
 

IV.            Методична робота. Публікації в Інтернеті та ЗМІ

Інтернет-центр, пункт Європейської інформації, ГО "ІРЦМБ"
Головні здобутки 2017 року: (Все про Європу в бібліотеках )

 
1. Прочитані шведські сторінки Палацу Бадені у Буській ЦРБ
( Sonia Engstrom Gustav Soderstrom Товариство Бужани )

 
2. Скромний внесок у просування книги Serhii Plokhii "Брама Європи" на здобуття Шевченківської премії через сайт "КНИЖКОВІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ"
( http://buskradio.blogspot.com/ блогер Адам Тарновський )

3. Створено тестову версію першого в Україні хмарного каталогу бібліотеки за технологією GOOGLE
( https://sites.google.com/site/busklibrary11/ )

4. Створено єдиний медійний центр Бущини
(https://sites.google.com/site/townbusk/ )

5. Удосконалено і розширено мережне WI-FI покриття "Німецький бік", зареєстровано однойменний публічний простір ( (https://publicspace.in.ua/ )

6. Поповнено колекцію прапорів країн ЄС у креативному проекті "Коридор у майбутнє" (Іван Клим Sonia Engstrom Oxana Vörös Yumatova Zenia Shmyganovska Svitlana Blinova Christina Pilipchuk Ірина Калиновська Royal Norwegian Embassy in Kyiv )

7. Відпрацьовано прямі трансляції за хмарними технологіями компанії Wowza Media Systems

 
8. Відновлено історичну справедливість стосовно призабутих сторінок історії та імен земляків (Ярослав Коваль, Степан Андрусяк, Марія Солодкова...)

9. Налагоджено співпрацю з низкою установ і організацій у процесі участі в оголошених ними конкурсах
( Bosch Ukraine European Union in Ukraine Monsanto Дзеркало району Часопис Буського району "Воля народу" Буськ Портал (Роман Матвиюк) Nadia Myhal Arija Daugule (ESCO)

 
10 Утверджено неприбутковий статус ГО "ІНФОРМАЦІЙНО-РЕСУРНИЙ ЦЕНТР МІСТА БУСЬК"
(Information Resource Center City Busk )

У 2017 році  Інтернет-центром Буської ЦБС підготовано 12 буклетів веб-навігатора.
Проведена пошукова краєзнавча робота, внаслідок якої 17 громадян Республіки  Польща  відвідали свою батьківську землю у травні та вересні 2017 року.
На прохання громадянина Німеччини Даніеля Вінніскі та кількох громадян РП (запит здійснено у гостьову книгу краєзнавчого сайту www.buskfamouse.io.ua  «Видатні люди Бузеччини»), уже шостий рік  ведеться пошукова робота по встановленню родинних зв’язків з місцевими жителями теперішньої вулиці Грушевського, колишнього Німецького Боку, Папірні, Підзамча Волян і Короткої сторони.
         16-й рік поспіль йде інформаційна та технічна підтримка сайту Буської ЦБС. На цьому ж сервері знаходиться оновлюваний зусиллями Інтернет-центру сайт міста Буська. Створено резервний сайт Буської РЦБС https://sites.google.com/site/buskbooks/home на випадок зупинки фізичного сервера.
 У грудні 2017 року Буська ЦБС зареєструвалась в кількох спільнотах соціальної мережі FACEBOOK. Опубліковано 229 дописів на бібліотечну тематику. Упродовж 2017 року постійно оновлювались та наповнювались текстовою і візуальною інформацією два краєзнавчих сайти, створені в 2008 і 2009 рр. – «Архітектурні пам’ятки Надбужжя» (за адресою http://busk.io.ua ) і «Видатні постаті Бузеччини» (за адресою http://buskfamouse.io.ua ). Ці сайти доступні для користувачів цілодобово, частота відвідувань окремих нарисів складає 220-230 на місяць, що не порівняти з доступом до друкованих видань в традиційних підрозділах бібліотеки.
         Силами центру в цьому році підготовано  11 публікацій в місцевих газетах та на кількох Інтернет-порталах, зокрема на сайті «Західної інформаційної корпорації» (ЗІК http://www.zik.com.ua/). Кілька репортажів з Інтернет-центру прозвучали в ефірі обласного радіо, були передруковані обласними і всеукраїнськими виданнями.
         В Інтернеті на бібліотечному блозі www.buskl.blogspot.com було створено 67 публікацій включаючи фото, відео та аудіоматеріали проведених заходів. Для потреб бібліотеки створено блог http://www.volyanarodu.blogspot.com/ на якому в електронному варіанті зберігаються 75 випуски Буського часопису «Воля народу».
Перелік посилань на ресурси та протокол відвідувань краєзнавчих сайтів додаються.

  Другий рік поспіль при бібліотеці працював пункт Європейської інформації. Історії успіху його користувачів говорять самі за себе.

ЄВРОПЕЙСЬКІ  ІСТОРІЇ  УСПІХУ

У глибині століть розпочинається літописна історія древнього  Буська. На пожовклих від часу її сторінках рід Гачкевичів записаний золотими скрижалями. Носії цього імені були ремісниками і хліборобами, управителями, воїнами і педагогами.

Сьогодні важко достеменно стверджувати, чи дійсно молода родина Гачкевичів, яка мешкає на вулиці Грушевського, є віткою саме цього славетного роду. ( Адже після численних лихоліть 20 століття: голодоморів, геноцидів, голокосту, вимушених переселень і операцій на зразок "Вісла" у Буську майже не залишилось корінних жителів.) Та невблаганно жорстокий час, ніби компенсуючи нанесену раніше шкоду, обдарував 14-літню Анастасію Гачкевич численними талантами.

Дівчина добре вчиться у Буській гімназії та в музичній школі. Без неї не обходяться культурні заходи, вистави концерти.

Не обминає юнка і Буську бібліотеку, котра знаходиться на півдорозі з дому до школи. З 2012 року користується послугами Інтернет-центру, в 2013 році тестувала вільну бібліотечну зону WI-FI на Німецькому боці. У 2014 році на свій мобільник записала відео про старовинний Буський парк на конкурс "Моя приватна географія".

Саме ця готовність до участі у житті громади допомогла нещодавно розкрити в дівчині талант комунікатора і перекладача.

16 лютого 2017 року представниця Шведського інституту Софія Енгстром приїхала в бібліотеку, щоб подарувати книгу сучасного шведського історика Петера Енглунда "Полтава. Розповідь про загибель одної армії" . Цього разу гостя була без перекладача. От тоді й згадали про Настю. Як захопили поважну аудиторію, присутню в  читальному залі, влучний і швидкий переклад і вміння триматись, яке артистично демонструвала Настя, то годі й передати. Дивись відео тут https://youtu.be/_IpFCAmqGsA

Захоплена шведка, разом з активістами ГО "Товариство "Бужани"" Володимиром Ступаком і Зіновієм Павликом, просили дівчину супроводжувати їх у мандрівці до Підгорецького замку.

Ця історія успіху Насті Гачкевич має продовження: вона розповідає англійською мовою про наше місто іноземцям, дивись відео тут https://youtu.be/9xb3KqJjMOA

Іноземні користувачі завдяки роботі ПЄІ змогли відвідати родинні місця ;

1). Французький архітектор Нільс Е Анкаркрона, нащадок останньої володарки палацу Бадені Аліси Габсбург, відвідав Буськ. Візит був спланований Шведським Інститутом у Львові в особі Соні Енгстром  та координатором ПЄІ Марією Литвин http://zik.ua/news/2017/06/02/frantsuzkyy_arhitektor_stvoryv_podorozhniy_albom_pro_busk_1107901  і також http://buskl.blogspot.com/2017/05/2017.html

 2). 26.05.2017., у древній Буськ завітала поважна гостя з Франції, голова Союзу українок, рідна сестра всесвітньовідомої оперної співачки Іванки Мигаль пані Надія Мигаль (Іванюта) http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post _26.html  також http://volyanarodu.blogspot.com/2017/06/23-8-2017.html

 Креативний проект  "Коридор у майбутнє", ідея якого виникла торік 27 травня під час відкриття пункту Європейської інформації при Буській бібліотеці, стартував , 11 травня 2017 року, в день ухвалення Радою Європейського Союзу безвізового режиму України з ЄС  .  Організатори проекту вже заручились підтримкою місцевої влади, Представництва ЄС в Україні, Генерального Консульства РП у Львові, Шведського Інституту, Представництва ООН в Україні та Міністерства інформаційної політики України.Перший розділ коридору називається "Європейський Союз".  Буде розміщена символіка та інфографіка країн ЄС. Детальніше тут : http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post.html

Надія Мигаль - сестра примадонни Метрополітен і Канадіан опери Іванки Мигаль (уродженки Буська) нічого не знала про бузецький період життя своєї родини. Жителька Франції, голова Союзу українок Франції, вона вперше побувала у Буській бібліотеці в червні 2017.  Завдяки краєзнавчій роботі ПЄІ було віднайдено чимало цікавих фактів життя родини Мигаль http://buskl.blogspot.com/2017/07/blog-post.html

Соня Енштрон, співробітниця Шведського інституту. звернулася у ПЄІ Буської бібліотеки з проханням провести екскурсію для групи шведських туристів. Координатор ПЄІ зацікавила туристів повідомленням, що церква св.Параскеви в Буську є ровесницею Полтавської битви. Вони активізували увагу на палац Бадені в Буську (колишня володарка шведка Аліса Анкартрона) і на ПЄІ в бібліотеці http://buskl.blogspot.com/2017/09/10.html

Користувачка ПЄІ Буської ЦРБ, Оксана Федірко, сьогодні навчається в університеті польського міста Лодзь на спеціальності англійська , німецька філологія. Незабаром молода українка викладатиме англійську мову маленьким полякам. В пошуках методики вона переглянула численні джерела. А на зимових канікулах завітала у ПЄІ з якого нещодавно вирушила в Європу. Тут її увагу привернув інтерактивний мультимедійний  посібник,  напередодні надісланий поляком Казимиром Круковським http://buskl.blogspot.com/2017/12/blog-post_15.html  Він і став їй різдв'яним подарунком. Здивуванню Оксани не було меж. Детальніше на блозі http://buskl.blogspot.com/2017/12/blog-post_25.html 

Учні середніх класів Буських шкіл на осінні канікули отримали домашнє завдання - уявити зелене майбутнє свого міста . У пошуках потрібних матеріалів, озброєні смартфонами вони вирушили у публічний простір "Німецький бік" https://publicspace.in.ua/  . Тут їх знайшли працівники пункту ЄІ, які ще у вересні 2017 отримали від компанії BОSCH Україна комплект літератури «Уявіть собі зелене майбутнє» http://buskl.blogspot.com/2017/09/bosch.html  Ці книги були подаровані учням та шкільним бібліотекам (див. тут http://buskl.blogspot.com/2017/10/blog-post.html  ). А після цього сама компанія BOSCH розпочала плідну співпрацю з бібліотекою ім. А.Шептицького у Львові та київськими школами (див. фейсбук - сторінку компанії). Так у ПЄІ на Німецькому боці у Буську допомагаємо інтегруватися німецькій компанії Бош в український економічний простір.