Краєзнавство - важлива ділянка бібліотечної, музейної та архівної роботи. БібліоХаб Буської громади продовжує тісно співпрацювати з краєзнавцями ГО "Товариство Бужани" у цій сфері.
Краєзнавець, упорядник, перекладач і директор Буського історико-краєзнавчого музею Михайло Зозуля фіксує на камеру старі документи для подальшого вивчення.
До наших часів зберігся в ідеальному стані будинок - колишня хата читальня по вулиці Шевченка (Ліпибоки)
На Короткій Стороні у Буську також були хати читальні. Із старих архівних документів дізнаємося, що заяву на прийняття завідуючим хатою читальною потрібно було писати до голови міської ради депутатів трудящих ...
По колишній вулиці Піонеровій, а сьогодні Богдана Хмельницького з 15 червня 1948 року в хаті читальні, працювала Жовтанецька Марія Петрівна жителька вул. Піонерової №2
По вулиці Кооперативній, нині Воляни. з 21 травня 1948 року хатою читальнею завідувала Данчак Валерія Петрівна, жителька цієї вулиці №40
Уродженка с.Костево Добіцької гміни Перемишльського повіту Данчак В. П., мала освіту 5 класів.По вулиці Франка в хаті читальні, з 1 грудня 1948., працював Корабейніков Ніколай Яковловіч житель вул.Міцкевича,4. Заяву на прийняття зав. ізбой читальною треба було писати до завідувача Буского райкультотдєла тов. Запорожец ...
Старожили розповідають, що в кінці сорокових років дуже цінували грамотних людей котрі вміли писати, рахувати, читати. Так, письменного підмайстра артілі " Червоний прапор" тодішня радянська система висунула на посаду зав. хати читальні м. Буськ вул. Кооперативна
Житель вул. Кооперативної № 8 Даньчак Володимир Іванович працював завідуючим Бускім райкультотдєлом з 17 лютого 1947 року. Його автобіографія написана власноруч гарним, каліграфічним почерком дуже цікава
Уродженець с.Костево Добіцької гміни Перемишльського повіту Даньчак В.І., мав 2 освіти (1928 -1934 школа м. Перемишля і 1934 -1939 гімназія Перемишля)
Архівні документи свідчать, що велику роль у призначенні на посаду відігравали скерування комуністичної партії (більшовиків). Згідно вказівки обласного отдєла на ім'я вищезгаданого Доньчак, 13липня 1950р., №494 направляєт і предлагаєт іспользовать Власову Н. І.
Перевагу в той час надавали вихідцям з Росії. Всюди були рускоязичні активісти. В своїй автобіографії Власова Наталья Івановна пише "роділась в городє Москвє 1931 года ... родних нє помню..."Досі вважалося, що за 80 років існування бібліотеки в Буську було тільки три директори бібліотеки. Тепер, у вищенаведеній автобіографії бачимо останнє речення Власової " сєйчас врємєнно ісполняю обязаності зав. бібліотєкой" дата 1/VI-51 г. і підпис . Отже, ймовірно вона займала посаду директора бібліотеки під час декретної відпустки Марії Петрівни Солодкової . До сьогоднішніх днів Солодкова М.П. вважалася першим директором бібліотеки в Буську трудова діяльність якої починалася з 1946 року. Далі
28 серпня 1947
Згідно особистого листка по обліку кадрів розуміємо, що Горобей Марія Петровна з 24/VIII (ймовірно з 1944 року) працює зав. рай бібліотек м.Буська
Бачимо тепер, що на той час директором бібліотеки була Солодкова Марія Петрівна та ще дві особи: Власова Наталья Івановна з Москви й Горобей Марія Петровна з Чернігівщини
Сахно Стефанія Петрівна з Буська, ще в 1946 працює рядовим бібліотекарем
З наказу №36 від 12 травня 1968 року зрозуміло, що в обов'язки тодішньої директорки входили взаємоперевірки та командировки в бібліотеку сусіднього К.Бузького району
А керівником, заврайвідділом культури на той час був Богдан ТимошенкоМАТЕРІАЛ ОНОВЛЮЄТЬСЯ
