Волонтер Володимир Мокрицький і його поважного віку мама Ольга Мокрицька все своє свідоме життя невпинно трудилися, бо вважали, що праця – це великий Божий дар, а особливо праця, як безкорислива допомога людям, які потребують сторонньої помочі у найневідкладніших ситуаціях повсякденного життя.
Пані Ольга з маленьких літ сумлінно трудилася у своєму господарстві, допомагала сусідам, людям, які за станом здоров'я не могли здійснювати важкої господарської роботи. В праці вона пережила сумнозвісну "Операцію Вісла" та повоєнне лихоліття.
Нині вона вона робить посильну роботу, допомагаючи синові у його волонтерській роботі.
Мати гордиться своїм сином, який з молоком матері увібрав у своє єство любов до праці шану і повагу до людей.
Ставши волонтером він довгий час збирає й сушить лікарські рослини, які здає у Львівську волонтерську кухню, де виготовляють чайові набори і відправляють їх на передову воїнам ЗСУ.
Всім відома Журатинська сім’я Мокрицьких свою скромну працю вважає почесною і гідною для кожної людини нашого краю. Волонтерять вони ще від початку збройної агресії рф проти України із 20 лютого 2014 року.
Д. АДАМЕНКО
P.S.
Прогляньте нижче відеоролик важких спогадів п.Ольги Мокрицької
Та прохання зеленого волонтера п.Володимира Мокрицького
Прохання про поширення Маніфесту сталого миру
Читайте також
Перемога здобувається спільними зусиллями
Бібліотечні іноваційні послуги волонтерам
Онлайн презентація Маніфесту сталого миру в БібліоХабі
Немає коментарів:
Дописати коментар