Буськ - це люди, які борються, працюють, навчаються і не втрачають надії на перемогу.З першиххвилин повномасштабного вторгнення російської армії в
Україну бущани згуртувалися й мобілізували всі сили для оборони східних
кордонів.
У БібліоХабі Буської громади постійно збираються волонтери та воїни ЗСУ, їхні матері, діти та дорослі. Ще з далеких часів АТО вони повертаються живими у "живу бібліотеку"
У переддень пам'яті захисників України бібліотечним "Коридором в майбутнє" спокійно йшла матір військовослужбовця, уважно оглядаючи стенди "ЗАХИСНИКИ БРАМИ ЄВРОПИ", "НАБУЖАНСЬКІ ВОЛОНТЕРИ" та українську бойову хоругву ще з часів ОСО.
Це український прапор розписаний атовцями, воїнами ЗСУ та волонтерами
У БібліоХабі ознайомившись з краєзнавчою літературою вона розповіла про те, як кожного ранку прокидається зі страхом за життя свого сина, як і сотні тисяч українських матерів. Її син сьогодні в окопах відвідує віртуально ОНЛАЙН БІБЛІОТЕКУ читає на своєму гаджеті цю саму краєзнавчу літературу про Буськ.
Цікавилася мама нашого бузецького воїна також роботою волонтерів і переглянула відеоролики їхньої подяки та привітання до Дня Незалежності 2025
Біля українського прапора з АТО зупиняються діти й дорослі - пізнають і пам'ятають своїх захисників
В нас усіх одне бажання, щоб воїни ЗСУ завжди поверталися живими до своїх родин і в нашу бібліотеку.
Волонтерський простір у БібліоХабі Буської громади постійно в дії. Напередодні дня Незалежності, 22 серпня 2025 року, організовувалися чергові волонтерські поїздки на передову. З подякою і вітанням до БібліоХабу завітав волонтер Ігор Репецький, віртуальний користувач краєзнавчої ОНЛАЙН БІБЛІОТЕКИ
Перегляньте ще один відеоролик про волонтерський простір у бібліотеці
Символом Незалежності у бібліотечному коридорі над українським прапором з часів АТО, є гілочка калини - ягоди, немов краплини крові українців які віддали своє життя за Незалежність
Також напередодні дня Незалежності, 21 серпня 2025 року, в методичному залі Буського НД було проведено краєзнавчий патріотичний захід. До участі за круглий стіл були запрошені освітяни, історики, краєзнавці, бібліотекарі, онлайн та офлайн користувачі бібліотеки
Перегляньте короткий опис цієї краєзнавчої бібліотечної події на ФБ нижче
21 серпня, в рамках відзначення 34-ої річниці Незалежності України, в Буській міській бібліотеці імені І.Котляревського відбувся круглий стіл «Славетні державотворці Бузецького краю», присвячений нашим видатним землякам, які внесли велику лепту в боротьбу нашого народу за свою незалежність і з якими цьогоріч пов’язані ювілейні дати. Це – священники УГКЦ і духовні провідники Бузецького краю – Омелян Петрушевич, Володимир Кальба, Роман Чайковський, громадсько-політичні діячі і учасники національно-визвольного руху в лавах УГА – Лев Петрушевич, Юліан Чучман, Петро Франко, Зиновій Лиско, діяч Західноукраїнської Народної Республіки, доктор права – Теодор Ваньо, діячка ОУН і УПА Марія Савчин.
Культурно-просвітницький захід тривав майже три години і зібрав за круглим столом бібліотекарів, краєзнавців, освітян, представників учнівського самоврядування нашої громади та небайдужих до історії свого краю бущан.
Розпочався захід з вшанування хвилиною мовчання усіх полеглих захисників України минулого і сьогодення, які віддали своє життя за Українську держави.
Незабутні враження учасникам заходу подарувала талановита надбужанка Ірина Левків, яка виконала пісні «Журавлі» і «Нас весна не там зустріла».
Цікавою і пізнавальною була розповідь краєзнавці і голови осередку «Просвіта» в Буську Людмили Ціхоцької про двох відомих представників роду Петрушевичів – Омеляна і Лева. Омелян Петрушевич – священник УГКЦ, однин з перших археологів-аматорів Буська і батько Президента ЗУНР Євгена Петрушевича. Від дня його народження цьогоріч минає 195 років. Захоплюючою була розповідь про Буськ за життя Омеляна Петрушевича: про місто описано у книзі колишнього прем’єр-міністра Франції Жоржа Клемансо, який приїжджав до Буська і був знайомий з Омеляном Петрушевичем особисто, захоплювався його освіченістю і домашньою бібліотекою. Онук отця Омеляна – Лев Петрушевич був українським правником, впливовим громадсько-політичним діячем Галичини, учасником Листопадового чину, займав високі посади в уряді ЗУНР.
Важливу просвітницьку роль в житті громади відіграв отець Володимир Кальба з Соколівки – людина, яка засновувала гімназії, читальні «Просвіти» і була ініціатором спорудження пам'ятного хреста о. Маркіяну Шашкевичу на Білій горі в Підлиссі. «Володимир Кальба – посланець Бога і України» – такою була тема доповіді краєзнавця і освітянина Михайла Ксьондзика з Соколівки. Пан Михайло розповів цікаві факти про спорудження залізного хреста на Підлиській горі і про те, як Володимир Кальба зумів згуртувати українське населення в Соколівці і налагодити дружні стосунки з єврейською і польською общинами в селі, як сприяв освіченості селян, чим здобув собі велику пошану і любов за життя і після своєї смерті. Цьогоріч виповнилося 160 років від дня народження великого народного діяча.
Найбільш відомою вдалою військовою операцією УГА стало збройне повстання у Львові, найбільш відоме як Листопадовий чин або Листопадовий зрив, що відбулося 1 листопада 1918 року. Завдяки рішучим діям сотника Українських січових стрільців Дмитра Вітовського українські військові зуміли випередити поляків на два дні і взяти під свій контроль стратегічні об’єкти Львова. Соратником і особистим ад’ютантом Дмитра Вітовського був наш земляк Юліан Чучман. Про його діяльність і загадкову смерть розповів головний редактор часопису «Воля народу» Микола Іванців. Зокрема, він поділився спогадами і світлинами про перепоховання останків Юліана Чучмана і Дмитра Вітовського на Личаківському кладовищі у Львові у 2002 році. Цього року виповнюється 130 років від дня народження Юліана Чучмана. Варто зазначити, що з початку 1990-х років, з відновленням незалежності України, у «Волі народу» було зібрано і опубліковано багато цінних матеріалів про наших земляків, які відіграли важливу роль у творенні України.
З боротьбою за українську державу у лавах УГА пов’язане ім’я ще одного нашого земляка, уродженця села Ракобовти – Зиновія Лиска, композитора, музикознавця і педагога. Історичну довідку «Зиновій Лиско – композитор світового рівня і борець за Українську Державу» підготувала Марія Смолінська, бібліотекар бібліотеки-філії с.Ракобовти КЗ «Буська публічна бібліотека». Марія Смолінська розповіла цікаві факти з життя видатного українця, його багату музичну спадщину, – Зиновій Лиско зібрав і опрацював близько 12 тис. зразків українських народних пісень у 10-томному виданні «Українські народні мелодії», що вийшли друком в США і Канаді, у 1937 році упорядкував і видав «Великий співанник “Червоної калини”» для хору. Цікаво, що у 2018 році на батьківщину Зиновія Лиска приїжджав його племінник Володар Лиско з дружиною Мартою, побував у сільській бібліотеці і цікавився матеріалами про свого дядька.
Цьогоріч виповнюється 135 років від дня народження ще одного відомого діяча періоду ЗУНР, організатора авіації УГА – Петра Франка. Це його стараннями у Красному був створений потужний летунський осередок УГА, що відігравав ключову роль в обороні Львова та інших населених пунктів Галичини від польських військ. А сама польська авіація в кінці 1918 – початку 1919 значно поступалася галицькій, аж поки країни Антанти не надали Польщі військову допомогу. Учасники круглого столу переглянули відеофільм про видатного сина класика української літератури Івана Франка.
Про діяча Західноукраїнської Народної Республіки родом з Буська Теодора Ваньо – юриста, доктор права, громадського активіста і політика, відповідального за продовольче забезпечення УГА в Уряді ЗУНР, в’язня радянських концтаборів, розповіла бібліотекарка відділу обслуговування користувачів Буської міської бібліотеки імені І.Котляревського Анна Лех.
Сьогодні не можемо не згадати палкого натхненника українського націоналізму того періоду – отця Романа Чайковського – автора знаменитого мотто (вступу) до «Декалогу українського націоналіста». Це людина, яка одним реченням окреслила суть багатовікової боротьби українського народу за свою державу: «Я Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя», – так звучать слова знаменитого мотто, які до сьогодні є дороговказом для кожного свідомого українця. Про життя і діяльність Романа Чайковського розповіла директор КЗ «Буська публічна бібілотека» Іванна Якимишин.
В довгому ланцюгу визвольних воєн нашого народу жінки ніколи не брали такої масової участі, як у лавах ОУН і УПА. Серед таких жінок є і наша землячка, уродженка Задвір’я –Марія Савчин. Про важке і сповнене жертв життя Марії Савчин та діяльність в ОУН-УПА, а пізніше – у націоналістичних організаціях США розповіла Галина Гораль, заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Буська публічна бібліотека».
Завершився захід переглядом відео про митрополита Андрея Шептицького. 2025 рік на Львівщині проголошено Роком Андрея Шептицького з нагоди 160-річчя від дня його народження. Сьогодні, дивлячись на постать митрополита і його діяльність крізь призму часу, можемо впевнено говорити, що це був один з найвпливовіших діячів минулого століття, який спричинився до того, щоб українська нація вижила у важкі лихоліття війн і геноцидів проти українського народу. А візити Андрея Шептицького до Олеська, Купча, Ракобовтів, Деревлян та Спаса залишили помітний слід в історії нашого краю і яскраві спогади очевидців.
Кілька століть рабства і поділ України між країнами-сусідами спричинили втрату української державності і прирекли на забуття справжніх українських патріотів, але не зуміли знищити українську націю, яка 34 роки тому зуміла згуртуватися і відновити свою державу. Тому сьогодні важливо відновлювати пам’ять про людей, які творили Українську державу, у тому числі й про наших славних земляків, і передавати ці знання з покоління в покоління.
Дванадцятий рік Україна знову зі зброєю в руках б’ється з московською ордою за незалежність і за право самостійно обирати свій шлях.
Ми безмежно вдячні воїнам ЗСУ за надійний захист України від ворога, за те, що дають нам можливість жити і працювати на своїй землі. Хай Господь їх надійно оберігає і пришвидшить нашу Перемогу!
Голова «Просвіти» в Буську Людмила Ціхоцька розповіла
про двох представників роду Петрушевичів: батька Президента ЗУНР Євгена
Петрушевича – священника УГКЦ і першого археолога-аматора Буська Омеляна Петрушевича та його онука Лева Петрушевича,
впливового правника та учасника Листопадового чину. Цікаво, що з
Омеляном Петрушевичем був особисто знайомий колишній прем’єр-міністр
Франції Жорж Клемансо, який захоплювався його освіченістю та домашньою бібліотекою.
Михайло Ксьондзик із Соколівки поділився історією священника Володимира Кальби.
Ця людина не лише засновувала гімназії та читальні «Просвіти», а й
зуміла згуртувати українське населення, встановивши дружні стосунки з
єврейською та польською громадами. Саме завдяки йому на Підлиській горі
з’явився пам’ятний хрест Маркіяну Шашкевичу.
Редактор часопису «Воля народу» Микола Іванців розповів про соратника Дмитра Вітовського, сотника УСС Юліана Чучмана.
Саме він був ад’ютантом командувача Листопадового зриву у Львові.
Микола Іванців, який у 2002 році брав участь у перепохованні Чучмана та
Вітовського на Личаківському цвинтарі, поділився спогадами про цю
важливу подію та показав унікальні світлини.
Бібліотекарка Марія Смолінська розповіла про композитора і музикознавця Зиновія Лиска, який зібрав і опрацював понад 12 тисяч українських народних пісень. А Анна Лех познайомила із життям Теодора Ваня— юриста, що відповідав за продовольче забезпечення УГА.
Особливе місце у розповідях зайняв Петро Франко,
син класика Івана Франка. Саме він створив потужний авіаційний осередок
УГА у Красному, який відіграв ключову роль в обороні Галичини. Учасники
переглянули фільм про його життя.
Не забули й про натхненників націоналізму. Директорка Буської публічної бібліотеки Іванна Якимишин розповіла про священника Романа Чайковського, автора знаменитого вступу до «Декалогу українського націоналіста», слова якого досі слугують дороговказом для кожного свідомого українця.
Заступниця директора бібліотеки Галина Гораль присвятила
свою розповідь героїчній жінці Марії Савчин — діячці ОУН і УПА родом
із Задвір'я, чиє життя було сповнене жертовності.
Завершився захід переглядом відео про митрополита Андрея Шептицького,
адже 2025 рік на Львівщині проголошено Роком Шептицького. Його постать —
це приклад того, як одна людина може зберегти націю у найважчі часи.
Кожного року 9 серпня, відзначаємо Міжнародний день корінних народів світу. Цей день було встановлено Генеральною Асамблеєю ООН ще у 1994 році. Мета його - привернути увагу до унікальних прав, культур та внесків корінних народів світу у розвиток людства.
На Львівщині сьогодні проживають кримськотатарські родини, котрі були вимушені покинути рідний Крим. Вони є носіями унікальної культурної спадщини, що формувала багатокультурний характер Кримського півострова. Історія цього народу сповнена важких випробувань, їх мова, релігія та традиції є частиною історії України. Про це перегляньте у відеосюжеті
БібліоХаб Буської громади ініціює програму "Взаємопорозуміння", що передбачає проведення онлайн круглих столів єднання, зустрічі дітей, взагалі людей культури на сході і півдні нашої країни
Наші діти дуже цікавляться історією України й нелегкою долею своїх ровесників з кримськотатарських родин
Перегляньте однохвилинний відеоролик цього бібліотечного заходу
Школярі уважно зосереджено дивляться й розуміють важливість розповіді й бажання повернутися в рідний Крим
Сьогодні, 28 липня 2025 року виповнюється – 160 років від дня народження о.Володимира Кальби, священника села Соколівка, що на Львівщині, громадського діяча, борця за українську ідею, мецената й
організатора спорудження пам’ятника Маркіянові Шашкевичу на Білій горі.
Народився він у селі Острів на Тернопільщині 1965 року. Помер священник УГКЦ , громадський діяч о.Володимир Кальба 4 листопада 1912 року в селі Соколівка нині Буської ОТГ.
Село Соколівка Буської ТГ. У приміщенні сільської бібліотеки віднедавна поселився сільський Краєзнавчий музей, який багато літ діяв у місцевому закладі освіти.
Цьогоріч у школі не звучатиме першовересневий дзвоник (нема школяриків!)… А музей зберегли!
Нині, у неділю, напередодні 160-ї річниці з дня уродин о. Володимира Кальби, у музеї велелюдно.
Екскурсію для екскурсантів із Золочева та Буська проводить Михайло Ксьондзик, директор освітнього закладу.
Багато цікавого, пізнавального, навіть сенсаційного почули з вуст пана Михайла. Дякуємо! Віримо, що Ваші знання і надалі слугуватимуть джерелом добрих справ і звершень!
БібліоХаб Буської громади організував до Дня
Конституції України онлайн та офлайн заходи – вебквести «Що ти знаєш про Конституцію України ?»
Діти віком від 5 до 15 років, 28 червня 2025 року (в суботу) о 18 год. 30 хв., зібралися за круглим столом біля крамнички по
вул. Шевченка, 15 м. Буську (колишня хата-читальна). Серед присутніх були також діти ВПО.
Захід для дітей почався з краєзнавства, бо воно має велике значення для формування національної свідомості та патріотизму. Адже краєзнавство викликає у дітей пізнавальний інтерес і позитивне ставлення до місцевості, в якій вони живуть (в.т.ч. для дітей ВПО у даний час)
Одні присутні задавали питання інші відповідали , що вони знають про Конституцію України. Особливу увагу приділили теперішньому воєнному стану і Конституції, бо діти дуже чутливі до змін та стресів дорослих. Ми бібліотекарі-краєзнавці повинні надавати їм відчуття захищеності.
Кожен учасник мав можливість вільно висловлюватися й отримав європейські презенти. Це браслети ручної роботи з українською символікою, зошити, блокноти, олівці, авторучки, фломастери та різні іграшки
29 червня 2025 року (в неділю), о 15 год.30 хв., у Буському історико-краєзнавчому музеї, краєзнавець, упорядник, перекладач Михайло Зозуля, презентував до Дня Конституцію книгу
Директор музею Михайло Зозуля наголосив, що цю книгу можна вважати другою після загальновідомої Конституції Пилипа Орлика
А краєзнавець Володимир Ступак щиро подякував за європейський подарунок для музею до Дня Конституції України 2025
БібліоХаб Буської громади організовує до Дня
Конституції України онлайн та офлайн заходи – вебквести «Що ти знаєш про Конституцію України ?»
1.Для
дітей віком від 5 до 15 років,
28 червня 2025 року (субота) о 18 год. 30 хв., біля крамнички по
вул. Шевченка, 15 м. Буськ (колишня хата-читальна)
2. Для
дорослих,
29 червня 2025 року
(неділя) о 15 год. 30 хв., у Буському
історико-краєзнавчому музеї ГО «Товариство «Бужани» на території Палацу Бадені у самому центрі
міста
P.S.
Попереднє знайомство з Вебквестом у віртуальній БІБЛІОТЕЦІВЕБКВЕСТІВ:
