Волонтерський простір у БібліоХабі Буської громади постійно в дії. Напередодні дня Незалежності, 22 серпня 2025 року, організовувалися чергові волонтерські поїздки на передову. З подякою і вітанням до БібліоХабу завітав волонтер Ігор Репецький, віртуальний користувач краєзнавчої ОНЛАЙН БІБЛІОТЕКИ

У бібліотечному "Коридорі в майбутнє" на українському прапорі ( ще з часів АТО) наші волонтери пишуть подяку волонтерам ЄС

Перегляньте ще один відеоролик про волонтерський простір у бібліотеці

Символом Незалежності у бібліотечному коридорі над українським прапором з часів АТО, є гілочка калини - ягоди, немов краплини крові українців які віддали своє життя за Незалежність

Також напередодні дня Незалежності, 21 серпня 2025 року, в методичному залі Буського НД було проведено краєзнавчий патріотичний захід. До участі за круглий стіл були запрошені освітяни, історики, краєзнавці, бібліотекарі, онлайн та офлайн користувачі бібліотеки

Перегляньте короткий опис цієї краєзнавчої бібліотечної події на ФБ нижче

Буська міська територіальна громада Львівської області

2 дн.

21 серпня, в рамках відзначення 34-ої річниці Незалежності України, в Буській міській бібліотеці імені І.Котляревського відбувся круглий стіл «Славетні державотворці Бузецького краю», присвячений нашим видатним землякам, які внесли велику лепту в боротьбу нашого народу за свою незалежність і з якими цьогоріч пов’язані ювілейні дати. Це – священники УГКЦ і духовні провідники Бузецького краю – Омелян Петрушевич, Володимир Кальба, Роман Чайковський, громадсько-політичні діячі і учасники національно-визвольного руху в лавах УГА – Лев Петрушевич, Юліан Чучман, Петро Франко, Зиновій Лиско, діяч Західноукраїнської Народної Республіки, доктор права – Теодор Ваньо, діячка ОУН і УПА Марія Савчин.

Культурно-просвітницький захід тривав майже три години і зібрав за круглим столом бібліотекарів, краєзнавців, освітян, представників учнівського самоврядування нашої громади та небайдужих до історії свого краю бущан.

Розпочався захід з вшанування хвилиною мовчання усіх полеглих захисників України минулого і сьогодення, які віддали своє життя за Українську держави.

Незабутні враження учасникам заходу подарувала талановита надбужанка Ірина Левків, яка виконала пісні «Журавлі» і «Нас весна не там зустріла».

Цікавою і пізнавальною була розповідь краєзнавці і голови осередку «Просвіта» в Буську Людмили Ціхоцької про двох відомих представників роду Петрушевичів – Омеляна і Лева. Омелян Петрушевич – священник УГКЦ, однин з перших археологів-аматорів Буська і батько Президента ЗУНР Євгена Петрушевича. Від дня його народження цьогоріч минає 195 років. Захоплюючою була розповідь про Буськ за життя Омеляна Петрушевича: про місто описано у книзі колишнього прем’єр-міністра Франції Жоржа Клемансо, який приїжджав до Буська і був знайомий з Омеляном Петрушевичем особисто, захоплювався його освіченістю і домашньою бібліотекою. Онук отця Омеляна – Лев Петрушевич був українським правником, впливовим громадсько-політичним діячем Галичини, учасником Листопадового чину, займав високі посади в уряді ЗУНР.

Важливу просвітницьку роль в житті громади відіграв отець Володимир Кальба з Соколівки – людина, яка засновувала гімназії, читальні «Просвіти» і була ініціатором спорудження пам'ятного хреста о. Маркіяну Шашкевичу на Білій горі в Підлиссі. «Володимир Кальба – посланець Бога і України» – такою була тема доповіді краєзнавця і освітянина Михайла Ксьондзика з Соколівки. Пан Михайло розповів цікаві факти про спорудження залізного хреста на Підлиській горі і про те, як Володимир Кальба зумів згуртувати українське населення в Соколівці і налагодити дружні стосунки з єврейською і польською общинами в селі, як сприяв освіченості селян, чим здобув собі велику пошану і любов за життя і після своєї смерті. Цьогоріч виповнилося 160 років від дня народження великого народного діяча.

Найбільш відомою вдалою військовою операцією УГА стало збройне повстання у Львові, найбільш відоме як Листопадовий чин або Листопадовий зрив, що відбулося 1 листопада 1918 року. Завдяки рішучим діям сотника Українських січових стрільців Дмитра Вітовського українські військові зуміли випередити поляків на два дні і взяти під свій контроль стратегічні об’єкти Львова. Соратником і особистим ад’ютантом Дмитра Вітовського був наш земляк Юліан Чучман. Про його діяльність і загадкову смерть розповів головний редактор часопису «Воля народу» Микола Іванців. Зокрема, він поділився спогадами і світлинами про перепоховання останків Юліана Чучмана і Дмитра Вітовського на Личаківському кладовищі у Львові у 2002 році. Цього року виповнюється 130 років від дня народження Юліана Чучмана. Варто зазначити, що з початку 1990-х років, з відновленням незалежності України, у «Волі народу» було зібрано і опубліковано багато цінних матеріалів про наших земляків, які відіграли важливу роль у творенні України.

З боротьбою за українську державу у лавах УГА пов’язане ім’я ще одного нашого земляка, уродженця села Ракобовти – Зиновія Лиска, композитора, музикознавця і педагога. Історичну довідку «Зиновій Лиско – композитор світового рівня і борець за Українську Державу» підготувала Марія Смолінська, бібліотекар бібліотеки-філії с.Ракобовти КЗ «Буська публічна бібліотека». Марія Смолінська розповіла цікаві факти з життя видатного українця, його багату музичну спадщину, – Зиновій Лиско зібрав і опрацював близько 12 тис. зразків українських народних пісень у 10-томному виданні «Українські народні мелодії», що вийшли друком в США і Канаді, у 1937 році упорядкував і видав «Великий співанник “Червоної калини”» для хору. Цікаво, що у 2018 році на батьківщину Зиновія Лиска приїжджав його племінник Володар Лиско з дружиною Мартою, побував у сільській бібліотеці і цікавився матеріалами про свого дядька.

Цьогоріч виповнюється 135 років від дня народження ще одного відомого діяча періоду ЗУНР, організатора авіації УГА – Петра Франка. Це його стараннями у Красному був створений потужний летунський осередок УГА, що відігравав ключову роль в обороні Львова та інших населених пунктів Галичини від польських військ. А сама польська авіація в кінці 1918 – початку 1919 значно поступалася галицькій, аж поки країни Антанти не надали Польщі військову допомогу. Учасники круглого столу переглянули відеофільм про видатного сина класика української літератури Івана Франка.

Про діяча Західноукраїнської Народної Республіки родом з Буська Теодора Ваньо – юриста, доктор права, громадського активіста і політика, відповідального за продовольче забезпечення УГА в Уряді ЗУНР, в’язня радянських концтаборів, розповіла бібліотекарка відділу обслуговування користувачів Буської міської бібліотеки імені І.Котляревського Анна Лех.

Сьогодні не можемо не згадати палкого натхненника українського націоналізму того періоду – отця Романа Чайковського – автора знаменитого мотто (вступу) до «Декалогу українського націоналіста». Це людина, яка одним реченням окреслила суть багатовікової боротьби українського народу за свою державу: «Я Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя», – так звучать слова знаменитого мотто, які до сьогодні є дороговказом для кожного свідомого українця. Про життя і діяльність Романа Чайковського розповіла директор КЗ «Буська публічна бібілотека» Іванна Якимишин.

В довгому ланцюгу визвольних воєн нашого народу жінки ніколи не брали такої масової участі, як у лавах ОУН і УПА. Серед таких жінок є і наша землячка, уродженка Задвір’я –Марія Савчин. Про важке і сповнене жертв життя Марії Савчин та діяльність в ОУН-УПА, а пізніше – у націоналістичних організаціях США розповіла Галина Гораль, заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Буська публічна бібліотека».

Завершився захід переглядом відео про митрополита Андрея Шептицького. 2025 рік на Львівщині проголошено Роком Андрея Шептицького з нагоди 160-річчя від дня його народження. Сьогодні, дивлячись на постать митрополита і його діяльність крізь призму часу, можемо впевнено говорити, що це був один з найвпливовіших діячів минулого століття, який спричинився до того, щоб українська нація вижила у важкі лихоліття війн і геноцидів проти українського народу. А візити Андрея Шептицького до Олеська, Купча, Ракобовтів, Деревлян та Спаса залишили помітний слід в історії нашого краю і яскраві спогади очевидців.

Кілька століть рабства і поділ України між країнами-сусідами спричинили втрату української державності і прирекли на забуття справжніх українських патріотів, але не зуміли знищити українську націю, яка 34 роки тому зуміла згуртуватися і відновити свою державу. Тому сьогодні важливо відновлювати пам’ять про людей, які творили Українську державу, у тому числі й про наших славних земляків, і передавати ці знання з покоління в покоління.

Дванадцятий рік Україна знову зі зброєю в руках б’ється з московською ордою за незалежність і за право самостійно обирати свій шлях.

Ми безмежно вдячні воїнам ЗСУ за надійний захист України від ворога, за те, що дають нам можливість жити і працювати на своїй землі. Хай Господь їх надійно оберігає і пришвидшить нашу Перемогу!

Славетні бущани, котрі творили українську державу

Микола Іванців

Напередодні Дня Незалежності у Буській книгозбірні за круглим столом «Славетні державотворці Бузецького краю» зібралися краєзнавці, освітяни, бібліотекарі та просто небайдужі бущани, щоб згадати видатних земляків, чиї ювілеї припадають на цей рік.

Протягом майже трьох годин говорили про людей, які своєю працею, вірою та боротьбою наближали незалежність України. Кожна історія – це окремий розділ великої книги нашого краю. Про це розповідає Район.Буськ.

Голова «Просвіти» в Буську Людмила Ціхоцька розповіла про двох представників роду Петрушевичів: батька Президента ЗУНР Євгена Петрушевича – священника УГКЦ і першого археолога-аматора Буська Омеляна Петрушевича та його онука Лева Петрушевича, впливового правника та учасника Листопадового чину. Цікаво, що з Омеляном Петрушевичем був особисто знайомий колишній прем’єр-міністр Франції Жорж Клемансо, який захоплювався його освіченістю та домашньою бібліотекою.

Михайло Ксьондзик із Соколівки поділився історією священника Володимира Кальби. Ця людина не лише засновувала гімназії та читальні «Просвіти», а й зуміла згуртувати українське населення, встановивши дружні стосунки з єврейською та польською громадами. Саме завдяки йому на Підлиській горі з’явився пам’ятний хрест Маркіяну Шашкевичу.

Редактор часопису «Воля народу» Микола Іванців розповів про соратника Дмитра Вітовського, сотника УСС Юліана Чучмана. Саме він був ад’ютантом командувача Листопадового зриву у Львові. Микола Іванців, який у 2002 році брав участь у перепохованні Чучмана та Вітовського на Личаківському цвинтарі, поділився спогадами про цю важливу подію та показав унікальні світлини.

Бібліотекарка Марія Смолінська розповіла про композитора і музикознавця Зиновія Лиска, який зібрав і опрацював понад 12 тисяч українських народних пісень. А Анна Лех познайомила із життям Теодора Ваня— юриста, що відповідав за продовольче забезпечення УГА.

Особливе місце у розповідях зайняв Петро Франко, син класика Івана Франка. Саме він створив потужний авіаційний осередок УГА у Красному, який відіграв ключову роль в обороні Галичини. Учасники переглянули фільм про його життя.

Не забули й про натхненників націоналізму. Директорка Буської публічної бібліотеки Іванна Якимишин розповіла про священника Романа Чайковського, автора знаменитого вступу до «Декалогу українського націоналіста», слова якого досі слугують дороговказом для кожного свідомого українця.

Заступниця директора бібліотеки Галина Гораль присвятила свою розповідь героїчній жінці Марії Савчин — діячці ОУН і УПА родом із Задвір'я, чиє життя було сповнене жертовності.

Завершився захід переглядом відео про митрополита Андрея Шептицького, адже 2025 рік на Львівщині проголошено Роком Шептицького. Його постать — це приклад того, як одна людина може зберегти націю у найважчі часи.

https://busk.rayon.in.ua/news/830501-slavetni-bushchani-kotri-tvorili-ukrainsku-derzhavu?fbclid=IwY2xjawMZgaZleHRuA2FlbQIxMQABHmREaDzygK8mYLDMNEQxKvFUopqhevvhYaLb0igQvlMPSRvD-8FXYKxU--dN_aem_ctzSe8G93EGrPxP_YBX1Dg

Більш детальний допис вищезгаданої краєзнавчої офлайн події очікується на блозі читального залу Буської міської бібліотеки імені Івана Котляревського