четвер, 29 травня 2014 р.

ВІЙСЬКОВИМ БІБЛІОТЕКАМ - УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ

Сьогодні, 28 травня 2014 року стартує новий літературний проект "ВІЙСЬКОВИМ БІБЛІОТЕКАМ - УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ" в межах заходу "Єдина країна - Единая армия: Підтримай захисника".Завдяки йому, до благодійності на Львівщині  активно долучилися користувачі соціальних мереж з ініціативи львівської журналістки Лани Борисової. Її заклик не залишилася поза увагою літературного цеху і вже незабаром похідні бібліотеки військових отримають поповнення.

Суттєву підтримку акції надав виходець з Тернопільщини, письменник, краєзнавець, член Національної спілки письменників України Сергій Синюк. За його словами його знайомство із проблемами військових розпочалося в Інтернеті.

Довідка

Початково ідею запропонував відомий письменник та журналіст Тимур Литовченко (http://avtura.com.ua/writer/119/). В межах проекту передбачається поповнення бібліотек військових частин Збройних Сил України українськими книжками, будуть проводитися творчі зустрічі із авторами тощо.
 Відтепер Тимур Литовченко творчо керуватиме цим напрямком. Оскільки Тимур переніс кілька операцій на ногах, інвалід 1 групи, то доставкою опікуватиметься Лана Борисова спільно із військовими журналістами медіа-центру міністерства оборони України.

Перші 40 книжок Тимур Литовченко передає Львівщині від себе особисто: "Останній із струльдбругів" та авторську збірку "Апокаліпсис по-київськи". Книжки попрямують до однієї із військових частин на Львівщині. Як тільки книжки з Києва доїдуть до Львова, одразу потраплять до в/ч і їх поставлять під звіт.

Богдан Литвин

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ФЕДОРА ПАЛИНСЬКОГО „КОРОТКІ СПОГАДИ”



  28 травня у Буському районному Народному домі відбулася презентація книги відомого краснянина, борця за волю України, публіциста та громадського діяча Федора Палинського. ЇЇ підготували працівники Буської ЦРБ. У методичному залі було розгорнуто велику тематичну виставку „Вони творили нашу незалежність”, на якій окремий розділ присвячено  діяльності Федора Палинського.


 Вела захід директор Буської ЦБС Оксана Стецик. „Родзинкою” дійства стала присутність дочки автора, доктора технічних наук, професора, завідувачки кафедри технології друкованих видань і паковань Української академії друкарства Світлани Гавенко. Пані Світлана цікаво, з гордістю розповіла землякам про свого батька, а також про історію створення „Коротких спогадів”, адже вона є упорядником книги.  

Народився Федір Палинський на Лемківщині. З юнацьких років став на шлях боротьби за свободу України, в 1942 році вступив до юнацького осередку ОУН на Закерзонні, в 1949 році був засуджений за націоналістичну діяльність на 25 років. Ув’язнення відбував у Джезказгані, Менгірі, Руднику. Був учасником Кенгірського повстання. Після звільнення працював на Тернопільщині та Львівщині. Після реабілітації, зі здобуттям незалежності України він очолював Спілку політв’язнів Буського району та Братство ОУН-УПА, яке організував разом з побратимами у 1992 році. Брав активну участь у діяльності КУНу, „Меморіалу”. У Красному він неодноразово обирався депутатом селищної ради. Був активним учасником, а, здебільшого, організатором національно - патріотичних заходів, що проводились в районі та області. Федір Миколайович брав участь в упорядкуванні пам’ятників Січовим Стрільцям, воїнам УПА, жертвам Голодомору. Він підтримував тісний зв’язок з Василем Куком.
У презентації книги  взяли участь заступник голови Буської РДА Євген Кичурчак, керівник відділу культури та туризму Людмила Ціхоцька, голова Спілки політв’язнів Буського району Сергій Бондаренко, голова Братства ОУН – УПА Буського району Мар’ян Длугош, станична пластунської Красненської станиці Людмила Гураш, член товариства „Бужани” Роман Бучко, вчителі, представники  районних ЗМІ, бібліотекарі, читачі та члени молодіжної організації „Пласт”. 


Леся Вовк, завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ

середу, 28 травня 2014 р.

РОМАН ІВАНИЧУК – МАЙСТЕР ІСТОРИЧНОЇ ПРОЗИ


27 травня 85-річний ювілей святкував видатний письменник Роман Іваничук. Його справедливо називають «патріархом» нашої літератури, майстром історичної прози. У Буській районній книгозбірні є чимало творів Романа Іваничука. Серед них – відомі романи «Місто», «Орда», «Черлене вино», «Журавлиний крик», «Вогненні стовпи» та інші. Та й сам автор неодноразово представляв свою творчість бущанам. До його думки і до його слів дослухаються тисячі людей, бо читають і люблять його книги.

 У день народження ювіляра бібліотекарі розгорнули книжкову виставку «Творець історичного роману».



 А 28 травня делегація бущан відбуде на творчий вечір Романа Іваничука у Львівську філармонію.
Анонс вечора тут:


Леся Вовк, завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ



    P. S.
    28 травня делегація з числа працівників культури Буського району в складі - Ціхоцька Л., Тимчишин М., Шеремета В., Гораль Г., взяла участь у творчому вечорі письменника Романа Іваничука, що відбувся з нагоди його 85-ліття у Львівській філармонії.

    ВІДЕОЗВІТ МИРОСЛАВА ТИМЧИШИНА:


    понеділок, 26 травня 2014 р.

    215 річниця від дня народження О.С.Пушкіна

    Сьогодні, 26 травня минає 215 річниця від дня народження великого російського поета О.С.Пушкіна

     Олександр Пушкін і Україна


    Перебування О. Пушкіна в Україні припадає на період його заслання на Південь Російської імперії (1820—1824 рр.). Уряд Олександра І вислав молодого автора за волелюбні вірші, в яких він оспівував полум'яний патріотизм, висловлював віру в перемогу "святої вольності", засуджував і Олександр Пушкінсатирично викривав царський режим. Коли 18 травня 1820 р. кур'єрська поштова трійка повезла О. Пушкіна з Петербурга в Україну, той проїхав через Чернігів, Ніжин, Прилуки, Лубни, Кременчук. Після двадцятиденного шляху першим місцем призначення поета був Катеринослав. Тут О. Пушкін мав зайняти посаду колежського секретаря в канцелярії головного попечителя південних поселенців генерала І. Інзова. У перші ж дні в Катеринославі поет став свідком епізоду: двоє братів-колодників утекли з місцевого острогу і, рятуючись від переслідування, кинулися в Дніпро… На маленькому островку вони збили камінням кайдани, попливли далі й втекли від переслідування. Цей випадок дав початок поемі "Братья-разбойники". У Катеринославі О. Пушкін невдовзі застудився і за дозволом І. Інзова вирушив з родиною генерала М. Раєвського на Кавказ, який справив на поета і його творчість величезне враження. Незабаром Раєвські вирушають до Криму, і Пушкін їде разом з ними. На півострові поет протягом трьох місяців вивчає життя місцевих жителів, відвідує Бахчисарай. Легенду про любов кримського хана Гірея до полоненої дівчини Марії, почуту тут, О. Пушкін поетично відтворює в поемі "Бахчисарайский фонтан". Захоплення від кримської природи і моря він передав у віршах "Редеет облаков летучая гряда", "Погасло дневное светило" та ін. З листопада 1820 р. до кінця березня 1821 р. та в листопаді 1821 р. О. Пушкін гостював у Кам'янці, яка була одним із центрів Південного товариства декабристів, у мальовничому маєтку Давидових. У господаря — Василя Львовича — часто збиралися декабристи в справах товариства, на яких був присутній і виступав Олександр Сергійович. Взимку 1820/1821 рр. О. Пушкін, не дивлячись на заборону, відвідав Київ. Величезне враження на нього справили Софійський собор і Києво-Печерська Лавра. Поет зацікавився подіями епохи Петра І, долею історичних постатей. Згодом враження, пережиті ним, лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Єлизавета ВоронцоваВідвідання могили князя Олега надихнули на створення твору "Песнь о вещем Олеге". Навесні 1823 р. друзі поета домоглися його переведення до Одеси, де О. Пушкін потрапив у підпорядкування генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. Воронцова. Проживши тут тринадцять місяців, з 15 липня 1823 р. до 11 серпня 1824 р., О. Пушкін написав понад 30 ліричних творів, зокрема вірші: "Свободы сеятель пустынный", "Невинный страж дремал на царственном пороге", "Зачем ты послан был и кто тебя послал", "Ночь", "Демон", "Телега жизни", "Придет ужасный час", завершив роботу над поемою "Бахчисарайский фонтан", створив дві з половиною глави роману "Евгений Онегин", поему "Цыгане". В Одесі О. Пушкін уперше від­чув справжнє кохання. Історики на­зивають імена трьох жінок, з якими пов'язано його ім'я в "Пів­­денній Пальмірі": Амалію Різ­­нич, Кароліну Собаньську та Єли­завету Воронцову — дружину новоросійського і бессарабсько- го генерал-губернатора. Останній О. Пушкін присвятив вірші "Хра­­ни меня, мой талисман", "Приют любви, он вечно полон", "Все кончено: меж нами связи нет" та ін. З її чоловіком графом М. Воронцовим у поета склалися неприязні стосунки. Якщо І. Інзов ставився до О. Пуш­кіна по батьківські і не обмежував його свободу, то М. Во­ронцов був налаштований вороже. Олександр Сергійович відповідав йому злими епіграмами ("Сказали раз царю"). Новоросійський губернатор створює про поета негативну думку, звинувачує його в "совершенной лености", не зупиняється перед стеженням, доносами та скаргами на нього. Врешті-решт 9 серпня 1824 р. О. Пушкіна звільняють зі служби і переводять на постійне проживання до родинного маєтку Михайлівського — під наглядом поліції. З Україною та морем поет прощається в Михайлівському віршем: "Прощай, свободная стихия…". За роки, прожиті на українській землі, О. Пушкін здійснив 19 подорожей, побував у 124 населених пунктах.
    "Пушкін на березі моря". Художник І. Айвазовський. 1887 р. Миколаївський художній музей  

    А хіба сьогодні не в центрі уваги міжнародного життя наступні рядки О.С,Пушкіна?


    Куда отдвинем строй твердынь?
    За Бугдо Ворсклы, до Лимана?
    За кем останется Волынь?
    За кем наследие Богдана?
    (Бородинская годовшина)


    Богдан Литвин

    Чергова виставка "Бужан" у палаці Бадені

    Щоб відзначити День героїв і якось активізувати місцевий електорат невтомні "Бужани"
     (на знімку внизу)



     цієї неділі, 25 травня, організували у палаці Бадені досить цікаву виставку різних експонатів з історії націольно-визвольних змагань українського народу.
    Слід відзначити, що цього разу відвідувачів було значно більше, ніж 22 вересня 2013 року, коли національна символіка в залі ВР спричинила демарш парламентської більшості.
    Сьогодні ж весь  наш народ об'єднала  символіка  ОУН, УПА.


    Кінська упряж

    Краєзнавча література




    У військовому однострої 2 Світової війни

     Трофейний німецький мотоцикл з села Ангелівки.


    Богдан Литвин

    Свято героїв у Буську


    23 травня у Буську відзначили Свято Героїв. Це день пам’яті про борців за волю України, тих, які присвятили своє життя служінню нації.

     Урочистою ходою під супровід духового оркестру працівники культури, одягнені у вишиванки,  пронесли Державний прапор України від районного Народного дому до Майдану Незалежності, де відбулося  святкове віче.










    Відеосюжет Мирослава Тимчишина:

    Леся Вовк,завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ

    суботу, 24 травня 2014 р.

    Сьогодні День слов’янської писемності і культури




    24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".
    Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.
    24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.
    Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.
    Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.
    В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.
     Бібліотека реомендує прочитати




    Караславов, С.Х.

    Солунські брати: трилогія

    Видавництво: Київ: Радянський письменник
    Палітурка: тверда; 1982 сторінок; 1988 c.

    Мова : українська


    Редколегія блогу

    четвер, 22 травня 2014 р.

    СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ БОРИСА ВОЗНИЦЬКОГО



    23 травня виповнюється два роки з часу трагічної загибелі багаторічного директора Львівської Національної галереї мистецтв Героя України Бориса Возницького. Він був головним скарбничим української культурної спадщини, найдбайливішим опікуном замків і музеїв Галичини. Після себе залишив сотні віднайдених, відреставрованих і збережених памяток мистецтва, а головне, добру і світлу пам'ять . У районній бібліотеці організовано виставку – спомин «Збирач втрачених скарбів», присвячену світлій памяті Бориса Возницького. 



    Крім інших, на виставці експонується  нова книга про великого митця «Борис Возницький, яким ми його пам’ятаємо», яка побачила світ 2013 року у видавництві «Центр Європи»  та нещодавно поповнила фонди нашої книгозбірні. Книга містить спогади, написані друзями, колегами та співробітниками. Автором ідеї створення цього видання є його дочка Лариса Разінкова – Возницька.


    Леся Цюпка, бібліотекар Буської ЦРБ

    середу, 21 травня 2014 р.

    МАТИ - БЕРЕГИНЯ РОДУ

    У другу неділю травня уже традиційно відзначаємо День матері. Заходи з нагоди цієї події відбулися  і у Буській ЦБС. Так, у бібліотеці – філії с.Топорів бібліотекар Ольга Чикальська підготувала для користувачів цікаву книжкову виставку «Мамин день», яка інформує про історію виникнення цього свята, а також містить твори українських письменників про любов і шану до матері. ЇЇ переглянули і дорослі, і діти. 


    У цей день мешканці села також відвідали святковий концерт у Народному домі, зорганізований спільними зусиллями громади.



    Леся Вовк, завідувачка методично – бібліографічного відділу Буської ЦРБ