вівторок, 25 жовтня 2016 р.

Багаторічні інтерактиви довкола палацу Бадені в Буську


Усі в Буську знають про палац графа Бадені – справжню архітектурну перлину європейського рівня в центральній частині древнього міста.
Попри спустошливий недогляд останніх років, він ще добре зберігся, дається взнаки висока якість будівельних робіт за Австрії та останній капітальний ремонт 1939 року, який обійшовся графині Аліції Алкароне Габсбург в круглу суму. З 1939 до 2004 в палаці Бадені була розквартирована військова частина, яка мимоволі доклала зусиль для збереження пам’ятки.
 З того часу як військові покинули наше місто, палац почав поступово руйнуватись. Однак, поляк Тадеуш Цвен, який відвідав Буськ у середині жовтня 2016 року, дивувався доброму стану деревини і стін, відсутності грибка. На його думку, слід негайно крок за кроком відновлювати палац.

 Щоб зрозуміти чому реставраційні роботи досі не розпочались, згадаємо 12- річну епопею передачі його у власність міської громади.
Сьогодні здається дивом, що  так довго тривала передача палацу з балансу  силових міністерств громаді міста. Не скажу, що в місті 12 років це зовсім нікого не цікавило. Але містяни, які мали гіркий досвід втрати приміщення під краєзнавчий музей у 90-х роках, зайняли вичікувальну регламентовану позицію прохачів. З року-в-рік писались петиції, проводились референдуми, які не збурювали нічого в масштабах країни. Зрозуміло було всім, що проблему слід підняти в масштабі країни. Однак, на це ніхто не зважувався.
Першу хвилю всеукраїнської уваги до палацового комплексу викликали археологічні розкопки Петра Довганя влітку 2008 року. 21 липня Петро з'явився з цікавими знахідками в Інтернет-центрі Буської бібліотеки. Він передав мені кілька світлин і просив поширити інформацію у ЗМІ.



 Підготувавши репортаж, я о 13.50 21 липня надіслав його в ІА ЗІК  Вже на площі Ринок під час зустрічі з однокласником, відомим вченим (з очевидних міркувань ім'я не публікую)


 дізнався, що через 20 хвилин матеріал опублікували, а наступного дня він став загальноукраїнською сенсацією

zik.ua/news/2008/07/21/arheology_vyyavyly_u_busku_na_lvivshchyni_slidy_mongolskoi_navaly_1241_roku_144211


Саме в цей липневий день і був створений краєзнавчий сайт "Архітектурні пам'ятки Надбужжя".
 У Буськ наїхали журналісти провідних ЗМІ. Серед літа така інтерактивна обстановка тодішнє керівництво культури не влаштувала і  громада не скористалась моментом для розвязання питання власності палацу.

Обійшлося обіцянками і побажаннями приєднати палац Бадені до Золотої підкови, створивши таким чином Золоте кільце. Про це, зокрема, голова Буської РДА Михайло Вовк заявив кореспонденту "Газета по українськи" в публікації

Буськ увійде до маршруту
"Золота підкова Львівщини"


У 2009 році, воюючи з урядом Юлії Тимошенко, місцеві регіонали вміло виступили проти розміщення в палаці Бадені пункту утримання євронелегалів. Однак,подія не отримала державного резонансу.


 Упродовж 2010 -2015 років на палац Бадені періодично звертали увагу перед виборами. У 2010 році на місцевому референдумі містяни висловили бажання щодо передачі споруди у власність місцевої громади.
Революція гідності загострила увагу місцевих ЗМІ та телеканалів. Буський медіапортал і Буське радіо періодично публікували матеріали з території палацу а молодіжна ГО "СОКІЛ", створена за сприяння голови РДА Богдана Гринишина, зайнялась впорядкуванням. Інколи виникали надзвичайні ситуації.


Листи-петиції лежали під сукном у МВС, а тележурналісти брали інтерв'ю в місцевих очільників.

Подібної до 2008 року ситуації  довелося чекати аж 8 років і тут допоміг феномен імені Богдана Гаврилишина. Ось, як це було.
Кажуть, що довкола великих людей утворюється своєрідна аура з їхніх напрацювань, цілеспрямованості, успіхів і досягнень. Силові лінії цього духовного поля притягають до себе кожного, хто прямує подібною дорогою і сприяють його дівльності. Вчені намагаються науково пояснити такий феномен сподвижника, а релігійні доктрини просто канонізують сподвижників і освячують їх діяння.
Магнетизм самовіданного служіння Україні, який випромінювало саме ім'я Богдана Гаврилишина, мені пощастило відчути в квітні цього року.
У моєму місті Буську, як і в рідному для Богдана Гаврилишина Коропці, також є палац ґрафа Бадені. Якщо в Коропці він був у належному стані, то долю нашої архітектурної перлини в центрі Буська 12 років ніяк не могли вирішити Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ. Численні звертання з проханням передати палац місцевій громаді залишились поза увагою.
Отож, щоб вивчити причину такоґо становища, під час інтерактивного заходу 17 квітня 2016 року, я по SKYPE зв'язався з Коропецькою бібліотекою.Завідувачка бібліотекою запросила на зустріч директора Коропецького народного краєзнавчого музею Володимира Петровича Гаврилишина - племінника Богдана Гаврилишина. Володимира Петровича дуже зацікавила доля буської перлини, він подарував краєзнавчому музею міста Буська світлину коропецького палацу.


Інформація набула розголосу, ім'я Богдана Гаврилишина зіграло свою роль і вже 27 травня 2016 року Уряд передав громаді міста цю споруду.


'Після цього подіїї почали розвиватись з такою карколомною швидкістю,
що я навіть забув  про вчасне поповнення цього допису.
Поки даю коротко
У вересні в Польщі віднайшлась колекція світлин 1915-1939 рр.
У листопаді 2016 року в музеї Стокгольма віднайдена весільна світлина шведської шляхтянки Аліси Анкертрони і графа Бадені.
У грудні 2016 року встановлено контакти з Шведським Інститутом у Львові/
У 2017 році в Буській бібліотеці відбулась презентація буських  сторінок книги Аліси Габсбург "Принцеса і партизан" та інших книг.
У 2017-2018 роках численних іноземних туристів зацікавив шведський дух палацу.
У липні 2018 року Буськ відвідала знімальна група кінотрилогії про життя Аліси Ґабсбург.







середа, 19 жовтня 2016 р.

Повернулися живими у "живу бібліотеку"


Вчора, 18 жовтня 2016 року, у Буській центральній районній бібліотеці імені Івана Котляревського ГО "ВІРНІ ТРАДИЦІЯМ" презентувала книгу коміксів "КІБОРГИ історія трьох". Ніби підтверджуючи інтерактивність події, несподівано з'явився четвертий - загадковий герой попереднього нашого допису від 8 березня 2016 року, поданого на конкурс АУП https://www.facebook.com/bogdan.lytvyn/posts/952677204828790?pnref=story


Незважаючи на різкі висловлювання, розмова все ж не втратила конструктивного спрямування. Так під прихистком бібліотечного затишку відбувся справжній ІНТЕРАКТИВ.

Богдан Литвин


пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.

ЗАВДАННЯ БІБЛІОТЕК ЛЬВІВЩИНИ В КОНТЕКСТІ ЗУСТРІЧІ З ГОЛОВОЮ ЛОДА ОЛЕГОМ СИНЮТКОЮ

13 жовтня 2016 року в приміщенні актової зали ДУ "Львівська політехніка" численна делегація  бібліотекарів Львівщини вдруге зустрілася з очільником Львівської обласної державної адміністрації Олегом Синюткою. 

Оскільки зустріч відбувалася на передодні Дня захисника України, промовець відзначив значний вплив галицької духовності, книжки і бібліотек на формування патріотизму українського народу. Лише завдяки цьому в сучасній Україні склалася ситуація при якій тисячі свідомих західно-українських патріотів мужньо захищають східні кордони незалежної держави.

Аналізуючи кадровий та професійний рівень працівників книгозбірень, Олег Синютка наголосив на тому, що багаторічний досвід слід використати для відповіді на сучасні виклики до бібліотек. Зокрема, він попросив визначитися з пріоритетами "комп'ютер-книжка", "формуляр-послуга".

Олег Синютка закликав виявляти ініціативу і надати допомогу українській державі в реформуванні сфери культури. Поточним завданням є повернення читача в бібліотеку. Тільки в такому випадку держава неодмінно після армії, освіти та медицини подбає про підвищення зарплати бібліотекарів. На завершення він висловив оптимізм, що задумане вдасться.

Марія Литвин, методист Буської РЦБС

понеділок, 3 жовтня 2016 р.

Творення культурного простору у День міста Буська

Творення культурного простору у День міста Буська відбулося в неділю 2 жовтня 2016 року. У ході таких подій:

Інтерактиви на площі Ринок

Виставка у палаці Бадені

Відкриття пам'ятного знаку на Папірні

 

Короткі відеофрагменти прогляньте нижче




Марія Литвин методист Буської РЦБС

неділя, 2 жовтня 2016 р.

Подарунок до Всеукраїнського Дня бібліотек і до Дня міста Буська


Буська центральна районна бібліотека імені Івана Котляревського  отримала колекцію світлин з історії міста та палацу Бадені від жительки Кракова  Ela Szlufik-Szczęsna
Колекція документів стала своєрідним подарунком до Всеукраїнського Дня бібліотек (30 вересня 2016) та до Дня міста Буська (2 жовтня 2016).
Спонукав пані  Елу до цього короткометражний фільм з бібліотечного каналу YOUTUBE про виставку  ГО «ТОВАРИСТВО «БУЖАНИ»» на території палацу Бадені  у Буську (https://youtu.be/pyyI5A8xmBw ).  У відео був вмонтований знімок Тимофія Довганя, сина археолога Петра Довганя з Інституту Археології Львівського національного університету ( http://194.44.198.61/archeology/?page_id=104  ), верхи на камінному леві у дворі палацу.

 Світлина виявилась разюче подібною на на знімок майже столітньої давності з архіву пані Ели, де верхи на леві сидить Казимир Станіслав Бадені – онук відомого Казимира Бадені – останній володар палацу. 





Про це повідомляє часопис «Воля народу» №40 від 29 вересня 2016 року на сторінці 6.
Довідка
Палац Бадені – це згадка про славетне минуле графів Бадені, які колись займали панівне положення в Галичині ХІХ ст. Цей палац – резиденція графа Казимира Фелікса Бадені, який разом зі своїм братом Станіславом, були відомими місцевими польськими громадськими та політичними діячами, меценатами та підприємцями (мали пивоварню тощо). 
Казимир Бадені (дід Казимира Станіслава) прем'єр Австрії 

Цей колись величний палац знаходиться в старовинному м. Буськ на Львівщині. Він збудований в 1810 р. в стилі класицизму.


 Першими власниками його були Мієри, які з другої половини ХVІІІ ст. володіли навколишніми землями. В 1819 р. Войцех Мієр та його дружина-австріячка Кароліна Вайссенфольф продали маєток в Буську, купивши натомість інший в Лежайську. З часом буський маєток купив Фелікс Мієр, двоюрідний брат Войцеха. Він його передав у спадок своєму сину Хенріку, а той у свою чергу дружині – львівській акторці Анні Вієрер.
 Саме після неї замок перейшов у спадок до племінників її чоловіка – братів Бадені, синів Цецилії Мієр. Сталося це вже в 1876 р. Тоді ще ніхто і не міг знати, що новий власник палацу Казимир Бадені стане пізніше намісником Галичани, прем’єром та міністром внутрішніх справ Австро-Угорської імперії, людиною, від якої залежатиме доля багатьох. 
Граф тут бував часто. Хоча найбільше вже в похилому віці. Він також дещо розбудував палац, поєднуючи стилі класицизму та неоренесансну. Та й у самому м. Буську Казимир Бадені зробив багато. 



Не дивно, що саме палац Бадені – це символ цього маленького містечка на Львівщині. 
Після смерті Казимир родинне гніздо успадкував його сини Людвіг Юзеф Бадені, який помер в 1916 р. Після цього дружина Людвіга шведка Алісія Елізабет Анкаркрон успадкувала всі маєтності свого чоловіка. 




Однак в 1920 р. вона вийшла вдруге заміж за князя Карла Ольбрахта Габсбурга-Лотарингського, який служив полковником у польському війську.
Наступним  і останнім володарем палацу став син князя Карла від першого шлюбу – Казимир Станіслав Бадені, який належав до ордену домініканців. 



Зліва Казимир Станіслав Бадені. Краків 1936.
25 травня 1961 р. перейшов на баланс Міністерства оборони СРСР. В самому палаці (як у казармі) дислокувалася військова частина стратегічного зв’язку. Головне, що військові палац не зруйнували, а навпаки підтримували його в більш-менш гарному стані. 25 травня 2004 р. військову частину розформували, але покинута резиденція графів Бадені так і залишилася на балансі Міноборони України, а згодом – Міністерства внутрішніх справ.
У травні 2016 року МВС передало палац у власність місцевій громаді.

Координатор пункту Європейської інформації Буської ЦРБ  Марія  Литвин