пʼятниця, 6 грудня 2013 р.

95 років з дня народження Марії Свєнціцької

7 грудня виповнюється 95 років Марії Свєнціцькій – педагогу, германісту та бібліографу, дочці відомого мистецтвознавця, нашого земляка Іларіона Свєнціцького

Народилася Марія Свєнціцька 7 грудня 1918 року у Львові. Свєнціцькі проживали в будиночку на території Національного музею, довголітнім директором (1905-1952) якого був батько Марії – Іларіон Свєнціцький.
   Середню освіту Марія здобувала в євангелістській школі та гімназії (1925-1937), де викладали кваліфіковані вчителі. Приватно вчилася української мови і літератури у монахині-василіанки.
   З 12-літнього віку займалася музикою. Закінчила музичну школу по класу гри на скрипці у проф. Осипа Москвичева (1934-1939) та відвідувала підготовчі курси у Консерваторії. Любов до музики пронесла крізь усе життя.
   У 1937-1945 рр. навчалася з перервою, повязаною з Другою світовою війною, у Львівському університеті ім. І.Франка. Отримавши освіту філолога-германіста, залишилася працювати спочатку лаборантом, потім викладачем на кафедрі німецької філології.
   Період роботи у ЛДУ ім. І. Франка ( 1945-1978) – це не лише наукові пошуки (підготовка дисертації) і реалізація себе як філолога-германіста, а й узагальнення багаторічного педагогічного досвіду у складанні численних методичних матеріалів і підготовці навчального посібника, у консультуванні та керівництві студентськими науковими роботами, врешті вихованні молодих спеціалістів-германістів.
   У між часі був важливий, в плані освоєння нового фаху, період у житті Марії Іларіонівни – праця у 1941-1944 рр. у рукописному відділі книгозбірні НТШ ( під час німецької окупації – з-й відділ створеної нацистами Державної бібліотеки у Львові.
   Їй судилася щаслива нагода опанувати ази бібліографії, а одночасно і бібліотечної справи в цілому, серед справжніх фахівців, якими були: керівник відділу, відома діячка на ниві української культури, дослідниця життя і творчості Лесі Українки та Івана Франка, член НТШ Марія Дем’янівна Деркач; директор бібліотеки, відомий бібліограф і літературознавець Володимир Дорошенко; публіцист, бібліограф Володимир Левитський; книгознавець, бібліотекознавець Антін Генсьорський. Тоді вона опрацювала „Літературно-науковий вісник” та уклала алфавітний покажчик його змісту за 1898-1918 рр. Збережені звіти бібліотеки  за 1943 р. дозволяють відтворити діяльність  М. Свєнціцької у цей період, коли вона не тільки розписувала зміст „Літературно- наукового вісника”, а й здійснювала переклади необхідних матеріалів німецькою мовою, друкувала на машинці, обслуговувала читачів, займалася громадською роботою тощо.
   До бібліотечної праці повернулася, правда на громадських засадах, коли уже перебувала на викладацькій посаді в ЛДУ ім. І. Франка. Власноруч перевезла кафедральну германістичну бібліотеку ( кількісно це 22 шафи), яка під час війни зберігалася в Бібліотеці Академії наук на вул.. Стефаника, у її матірне приміщення; відтворила її топографічний порядок. І надалі займалася комплектуванням її книгозбірні.
   Особливою заслугою Марії Свєнціцької в бібліотечній сфері можна вважати її внесок у збереження архіву і унікальної бібліотеки батька. В останні роки свого життя з самопожертвою дбала про те, аби унікальна приватна бібліотека Свєнціцьких, яка містить рукописи, стародруки, цінні видання ХУІІІ-ХІХ ст.., не пропала; її частину передала в дар Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
   В останній період свого життя вивчала галицький  іконопис. Музейництво, мистецтвознавство стали домінантними в дослідницькій діяльності Марії Свєнціцької. Її перу належить низка публікацій про художників, які в більшості були друзями сім’ї Свєнціцьких. Вона прагнула показати, хто саме гуртувався біля Іларіона Свєнціцького – однодумці, люди одних зацікавлень, принципів. Завдяки батькові мала нагоду спілкуватися з відомими людьми (Митрополит Андрей Шептицький, др.Йосиф Боцян, др.Йосиф Сліпий та ін). Особливо цінними є праці М. Свєнціцької в періодиці ( „Дзвін”, „Наше життя”, „Бойки”) та виступи на радіо та конференціях.
   Померла Марія Свєнціцька 10 лютого 2006 року. Скромна в особистому житті, вона пройшла довгий земний шлях, сповнений професійної активності і дієвості на ниві германістики та педагогіки, подвижницької праці в бібліотечній сфері, неоціненного внеску своєю різноплановою діяльністю на користь культури, науки, мистецтва.

                                               Література:

-          Кривенко М. Світ навколо неї не обертався. Пам’яті Марії Свєнціцької [Текст] / Маргарита Кривенко // Дзвін. – 2006. - №3. – с.101-104.
-          Сидор О. Подвижник західноукраїнського музейництва [Текст]: про Свєнціцьких / О. Сидор // Прапор Жовтня. – 1990. – 7 черв. - № 67, 68, 69, 70.


 
Над матеріалом працювала директор ЦБС О.Стецик



неділя, 1 грудня 2013 р.

Заключна конференція в рамках проекту "Громадські інформаційні центри у Львівській області"

26 і 27 листопада 2013 року, в готелі Львів, проходила двохденна конференція яку реалізували Форум люблінських недержавних організацій в партнерстві з Центром Співпраці Польща-Схід і громадською організацією "Європейський  діалог" за підтримки програми "Бібліоміст". Координував її керівник ГО "Європейський діалог" Ігор Каспрук.
В роботі конференції брали участь представники усіх районів Львівщини та областей України, зокрема бібліотек, НУО, органів самоврядування. З польської сторони були присутні координатор Наталія Гмурковська, Войцех Дец, Гжегож Хуніч.
У межах конференції відбулися заключні тренінги, диспути, обміни досвідом, обговорення перспектив створення ЦНАП при органах самоврядування та ГІЦ при бібліотеках. Всі учасники отримали методичні посібники, роздаткові матеріали, буклети ГІЦів та " Путівник з електронного урядування"
На цих фотографіях відображено окремі моменти з роботи конференції:







Від програми "Бібліоміст" на підсумковій конференції  виступила координатор Наталія Новакова:



Учасниця конференція Марія Литвин, інженер-бібліотекар Буської РЦБС