215 річниця від дня народження О.С.Пушкіна

Сьогодні, 26 травня минає 215 річниця від дня народження великого російського поета О.С.Пушкіна

 Олександр Пушкін і Україна

Перебування О. Пушкіна в Україні припадає на період його заслання на Південь Російської імперії (1820—1824 рр.). Уряд Олександра І вислав молодого автора за волелюбні вірші, в яких він оспівував полум'яний патріотизм, висловлював віру в перемогу "святої вольності", засуджував і сатирично викривав царський режим. Коли 18 травня 1820 р. кур'єрська поштова трійка повезла О. Пушкіна з Петербурга в Україну, той проїхав через Чернігів, Ніжин, Прилуки, Лубни, Кременчук. Після двадцятиденного шляху першим місцем призначення поета був Катеринослав. Тут О. Пушкін мав зайняти посаду колежського секретаря в канцелярії головного попечителя південних поселенців генерала І. Інзова. У перші ж дні в Катеринославі поет став свідком епізоду: двоє братів-колодників утекли з місцевого острогу і, рятуючись від переслідування, кинулися в Дніпро… На маленькому островку вони збили камінням кайдани, попливли далі й втекли від переслідування. Цей випадок дав початок поемі "Братья-разбойники". У Катеринославі О. Пушкін невдовзі застудився і за дозволом І. Інзова вирушив з родиною генерала М. Раєвського на Кавказ, який справив на поета і його творчість величезне враження. Незабаром Раєвські вирушають до Криму, і Пушкін їде разом з ними. На півострові поет протягом трьох місяців вивчає життя місцевих жителів, відвідує Бахчисарай. Легенду про любов кримського хана Гірея до полоненої дівчини Марії, почуту тут, О. Пушкін поетично відтворює в поемі "Бахчисарайский фонтан". Захоплення від кримської природи і моря він передав у віршах "Редеет облаков летучая гряда", "Погасло дневное светило" та ін. З листопада 1820 р. до кінця березня 1821 р. та в листопаді 1821 р. О. Пушкін гостював у Кам'янці, яка була одним із центрів Південного товариства декабристів, у мальовничому маєтку Давидових. У господаря — Василя Львовича — часто збиралися декабристи в справах товариства, на яких був присутній і виступав Олександр Сергійович. Взимку 1820/1821 рр. О. Пушкін, не дивлячись на заборону, відвідав Київ. Величезне враження на нього справили Софійський собор і Києво-Печерська Лавра. Поет зацікавився подіями епохи Петра І, долею історичних постатей. Згодом враження, пережиті ним, лягли в основу сюжету поеми "Полтава". Відвідання могили князя Олега надихнули на створення твору "Песнь о вещем Олеге". Навесні 1823 р. друзі поета домоглися його переведення до Одеси, де О. Пушкін потрапив у підпорядкування генерал-губернатора Новоросійського краю графа М. Воронцова. Проживши тут тринадцять місяців, з 15 липня 1823 р. до 11 серпня 1824 р., О. Пушкін написав понад 30 ліричних творів, зокрема вірші: "Свободы сеятель пустынный", "Невинный страж дремал на царственном пороге", "Зачем ты послан был и кто тебя послал", "Ночь", "Демон", "Телега жизни", "Придет ужасный час", завершив роботу над поемою "Бахчисарайский фонтан", створив дві з половиною глави роману "Евгений Онегин", поему "Цыгане". В Одесі О. Пушкін уперше від­чув справжнє кохання. Історики на­зивають імена трьох жінок, з якими пов'язано його ім'я в "Пів­­денній Пальмірі": Амалію Різ­­нич, Кароліну Собаньську та Єли­завету Воронцову — дружину новоросійського і бессарабсько- го генерал-губернатора. Останній О. Пушкін присвятив вірші "Хра­­ни меня, мой талисман", "Приют любви, он вечно полон", "Все кончено: меж нами связи нет" та ін. З її чоловіком графом М. Воронцовим у поета склалися неприязні стосунки. Якщо І. Інзов ставився до О. Пуш­кіна по батьківські і не обмежував його свободу, то М. Во­ронцов був налаштований вороже. Олександр Сергійович відповідав йому злими епіграмами ("Сказали раз царю"). Новоросійський губернатор створює про поета негативну думку, звинувачує його в "совершенной лености", не зупиняється перед стеженням, доносами та скаргами на нього. Врешті-решт 9 серпня 1824 р. О. Пушкіна звільняють зі служби і переводять на постійне проживання до родинного маєтку Михайлівського — під наглядом поліції. З Україною та морем поет прощається в Михайлівському віршем: "Прощай, свободная стихия…". За роки, прожиті на українській землі, О. Пушкін здійснив 19 подорожей, побував у 124 населених пунктах.

 

Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»

Буська центральна районна бібліотека імені Івана Котляревського у своїх фондах зберігає зібрання творів поета і переклади на українську мову.

Епіграфом до краєзнавчого сайту "Видатні люди Бузеччини" є дуже актуальні і сьогодні рядки з його поеми "Полководець":

Как часто мимо вас проходит человек, 

Над кем ругается слепой и буйный век, 

Но чей высокий лик в грядущем поколенье 
Поэта приведет в восторг и умиленье !

А хіба сьогодні не в центрі уваги міжнародного життя наступні рядки О.С,Пушкіна?

Куда отдвинем строй твердынь?

За Буг, до Ворсклы, до Лимана?

За кем останется Волынь?

За кем наследие Богдана?

(Бородинская годовшина)

Богдан Литвин