вівторок, 12 травня 2020 р.

Карантинні дозвола і заборони з 12 травня 2020

У КИЄВІ ОПРИЛЮДНИЛИ СВІЙ СПИСОК ДОЗВОЛІВ І ЗАБОРОН З 12 ТРАВНЯ

На сайті КМДА опубліковано розпорядження щодо послаблення карантинних обмежень з 12 травня. Документ дещо відрізняється від аналогічної постанови уряду.

Наприклад, Кабмін дозволив українцям користуватися дитячими та спортивними майданчиками на вулицях, а також гуляти в прибережній зоні, але у столиці ці місця залишаються закритими для відвідування.

Із 12 травня у Києві відкриють:

  • непродовольчі магазини (загальною площею до 300 кв. м крім розташованих у ТРЦ, якщо немає окремого входу з вулиці): із вимогою присутності не більше 1 відвідувача на 10 кв. м площі;
  • салони краси, косметологічні кабінети, перукарні та інші об'єкти побутового обслуговування населення у об’єктах площею не більше 300 кв. м (крім розташованих у ТРЦ, якщо немає окремого входу з вулиці). Звертаємо увагу, що закриті для відвідування: лазні, СПА-салони, кабінети масажу, тату салони тощо;
  • літні та сезонні відкриті майданчики кав’ярень та ресторанів із дотриманням умов безпеки;
  • парки та сквери: групами не більше двох людей або, якщо з дітьми, – двоє дорослих, двоє дітей (крім багатодітних родин – за цих умов кількість дітей не обмежується). При цьому, користуватися дитячими та спортивними майданчиками досі заборонено;
  • невеликі виробництва непродовольчих товарів та підприємства побутового обслуговування (ательє, побутові послуги та інші): із дотримання вимоги не більше 1 співробітника на 10 кв. м та не більше 1 клієнта на 10 кв. м;
  • адвокатські та нотаріальні бюро, аудитори: з вимогою не більше 1 відвідувача на 10 кв. м площі приміщення;
  • автокінотеатри. 

Закритими залишаються:

  • школи, дитячі садочки, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, вищі навчальні заклади;
  • театри, кінотеатри, музеї (крім музеїв просто неба), читальні зали бібліотек тощо. Музеї, як і інші заклади культури, можуть відновлювати роботу із обмеженнями, але без відвідувачів. Водночас, у цих закладах повинні тимчасово відсторонити від роботи осіб, які підлягають самоізоляції (зокрема, віком старше 60 років);
  • розважальні центри та розважальні зони;
  • розважальні заклади (дискотеки, нічні клуби, комп’ютерні клуби, квест-кімнати, тощо);
  • спортивні комплекси, басейни, фітнес-центри;
  • заклади побутового обслуговування населення (лазні, СПА-салони, кабінети масажу, тату салони тощо);
  • ринки (крім агропродовольчих), сільськогосподарські ярмарки;
  • торгово-розважальні центри та непродовольчі магазини, площею понад 300 кв.м.

У КМДА нагадали, що продовжує діяти заборона на відвідування прибережних зон, проведення масових богослужінь, екскурсійних заходів. Залишають закритими дитячі та спортивні майданчики.

Окрім того, максимально обмеженою залишається:

  • робота готелів, хостелів, кімнат відпочинку;
  • проведення капітальних ремонтів у об’єктах житлового фонду (у т.ч. нежилих приміщень у житлових будинках);
  • проведення планових заходів з госпіталізації та планових операцій у закладах охорони здоров’я.

Громадський транспорт на першому етапі продовжить працювати в обмеженому режимі за спецквитками. Приватний бізнес має вирішити питання підвезення своїх працівників на роботу. Метро відкриється за рішенням уряду. Масковий режим залишається обов’язковим.

Водночас мер Києва Віталій Кличко сподівається, що після 22 травня буде можливість запровадити більше пом’якшень. 




Постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 2020 р. № 343 карантин на всій території України подовжено до 22 травня.
Наразі це означає, що НЕ ВІДМІНЕНО ЗАБОРОНУ на проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів та роботу суб’єктів господарювання, що передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів культури. А відповідно до п. 3 статті 9 Закону України «Про культуру» до останніх віднесено зокрема й БІБЛІОТЕКИ.
 
Отже маємо бачення найвищого органу виконавчої влади щодо того, яким чином може бути відновлено роботу закладу, зокрема культури, із дотриманням наступних вимог:
– подання керівника закладу та рішення власника (органа управління) про відновлення – роботи, прийому відвідувачів із урахуванням можливості доїзду працівників до закладу і належності працівників до груп ризику;
– соціальне дистанціювання (1,5 м);
– регулярна дезінфекція;
– дотримання протиепідемічних заходів: забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук);
перебування відвідувачів (не більше однієї особи на 10 кв.) можливе за умов наявності в них засобів індивідуального захисту, зокрема респіратори або захисні маски, у тому числі виготовлені самостійно.

Саме тому відновлення роботи бібліотек в Україні – питання часу. Рішення, що будуть прийняті власником (органом управління), мають враховувати адекватну оцінку локальної ситуації, бути виваженими, а керівники бібліотечних закладів забезпечать максимальну безпеку для всіх учасників взаємодії: як персоналу, так й відвідувачів.
Слушна нагода пришвидшити напрацювання пропозицій щодо алгоритму дій виходу бібліотеки з карантину. Зосередьте увагу на питаннях гігієни, організації роботи персоналу, визначення каналів комунікації із користувачами, сервіси та програми бібліотеки.
Пам’ятайте про заходи з охорони праці/безпеки для бібліотечного персоналу:
– обрахуйте бюджет витрат на придбання засобів індивідуального захисту (зокрема захист обличчя, очей, рук), засобів для проведення температурного скринінгу, дезінфікуючих засобах для різних поверхонь, вологого прибирання, пакети для утилізації сміття, тари для приймання від користувачів книг тощо;
– передбачте встановлення графіку щоденного вологого прибирання приміщень та дезінфекції твердих поверхонь, робочих станцій (ПК) тощо, черговість виробничої необхідності провітрювання приміщень;
– розгляньте можливість проведення із персоналом навчання що робити, якщо у приміщенні є людина з ознаками хвороби (температура вища за 37,5), як поводитись із засобами індивідуального захисту, їх утилізації;
– розробіть правила поводження персоналу з матеріалами бібліотечного фонду, які будуть видані/прийняті користувачам на абонементі тощо;
до відміни карантину розгляньте можливість визначити для фахівців групи ризику умови дистанційної роботи, процедуру звітування (ст. 60 Кодексу законів про працю «на час загрози поширення епідемії, пандемії умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу).
Цей перелік не є вичерпним і може містити додаткові заходи.

Безпека та довіра створюють безпеку та довіру. Маємо одночасно потурбуватись і про відвідувачів бібліотек. Радимо розглянути можливість системного інформування користувачів про необхідність дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів (наприклад, інформаційні матеріали, плакати тощо). Наголошуйте при цьому на дотриманні норм соціального дистанціювання під час отримання бібліотечних послуг. Слушним буде зафіксувати тимчасові зміни у правилах користування бібліотекою. Поетапні заходи щодо відкриття бібліотечного простору, переосмислення форм та умов соціальної взаємодії користувачів дозволять мінімізувати посилене в громаді почуття ризику, пов’язане з впливом вірусів.
Поки що залишаються без відповіді питання:
– коли активні люди похилого віку зможуть відвідувати бібліотеки?
– чи зможуть найближчим часом відвідувати бібліотеки діти та молодь віком до 14 років самостійно чи лише у супроводі дорослих?
– коли стане можливим проведення у бібліотеці культурно-мистецьких та освітніх заходів і чи буде обмежена кількість учасників  (до 10 осіб, до 20 осіб)?
Лише у партнерстві ми сильні! Дотримуйтесь законодавчих норм найвищого органу виконавчої влади (карантин в країні діє до 22 травня), враховуйте рекомендації Міністерства охорони здоров’я та Головного державного санітарного лікаря України, тримайте комунікацію з локальними органами місцевого самоврядування. Зичимо міцного імунітету!
Матеріал підготував головний бібліотекар НМВ – Адаменко Марина


Кодекс законів про працю України
Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу
За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.
Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.
{Стаття 60 в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020}

Червоним кольором виділено текст актуальний  для бібліотек

Ці матеріали опрацьовано  ГІЦ (Громадський інформаційний центр) при Інтернет-центрі Буської бібліотеки.



Немає коментарів: