Ольга Василівна Бура (* 22 липня 1986 , с. Ріпнів — † 10 березня 2014, Київ) —
учасниця Євромайдану. Одна із Небесної сотні
Народилась у 1986, в селі Ріпнів, Буського району, Львівської областi . Жила в селі Журатин, Львівської областi.
На Майдані
Дівчина на Майдані провела
всі три місяці. Вона допомагала “морській сотні” Самооборони, стояла у сторожі,
працювала на складі та на кухні. До столиці Ольга Бура поїхала зі своїм
чоловіком, і завжди була поруч із ним.[1]
Померла в лікарні від ран.
Брала активну участь в акціях
протесту у Києві, починаючи з 24 листопада 2013 року.
Від отриманих під час
протистояння важких травм померла в київській лікарні 10 березня 2014 року.
Поховали Ольгу 13 березня
2014 року у селі Ріпнів, де вона народилася.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%B0_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0
З ГЕРОЇНЕЮ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ПРОЩАЛАСЬ БУЩИНА
У четвер, 13 березня,
Бущина оплакувала свою землячку – Героїню Небесної Сотні 28-річну Ольгу Буру.
10 березня вона померла в Києві від травм, отриманих на Майдані під час
протистояння з силовиками. Молоду жінку поховали на сільському цвинтарі села
Ріпнів біля могили бабусі. Тут зібралися родичі, друзі, керівний склад районної
ради, представники громадської організації «Майдан». Серед живих квітів та
вінків вирізнявся синьо-жовтий стяг, яким накрили Ольгу. В останню путь її
проводжали молитвою, гімном України і пострілами прощального салюту.
Нагадаємо, Ольга Бура народилась у Ріпнові. Пізніше проживала в Журатині разом
з мамою. Як розповіла голова Милятинської сільради Світлана Гриневич, вона була
простою сільською дівчиною з бідної сім’ї. Мама Надія Матвіїв – санітарка
Буської районної лікарні. Тато помер. Ольга мала двох сестер. Старша мешкае в
Ріпнові, молодша вийшла заміж в сусіднє село. Оля ж після закінчення школи
нікуди не вступала, бо з дитинства хворіла, відтак отримала третю групу
інвалідності. Постійного місця роботи не мала. На хліб заробляла, де могла,
трохи працювала в пекарні.
До столиці поїхала 24 листопада 2013 року разом з цивільним чоловіком
Володимиром (перший чоловік жінки з сусіднього села Кізлова помер, в сім’ї не
було дітей). Дехто із бущан розповідав, що увагу багатьох на Майдані привертала
«бандерівська криївка» з написом «Журатин». Саме її спорудили Ольга з
Володимиром. Там і жили, незважаючи на морози. Від холоду рятувала бочка, в
якій палили дрова. Жінка брала активну участь у житті Майдану, була в сотні
Самооборони. На щиті, який привезли її побратими, написано: «Висловлюємо
співчуття з приводу передчасної смерті бійця 2 взводу «Морської піхоти» Бурої
Ольги. Майдан плаче».
Померла Ольга в медчатстині на очах у чоловіка, який згодом розповів
журналістам: «Поранила руку, коли подавала бруківку на будівництві барикад. В
рану потрапила інфекція. Через деякий час рука почала наривати, боліти. Їй
ставало все гірше і гірше. Ми звернулися до хірурга. Лікар порадив зробити
розріз, щоб почистити рану. Ользі зробили укол. Я сів біля неї, щоб
спостерігати за
процесом і підтримати жінку. В цей час у неї почалися сильні судоми».
Свідоцтво про смерть Ольги Бурої видала Милятинська сільська рада. У документі,
який надали медики щодо причини смерті, висновок такий – анафілактичний шок.
Хлопці, які привезли надбужанку додому, розповіли: «Жінці вкололи знеболювальні
препарати, яких як виявилося, її організм не сприймав».
У Львові на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку знову поповнилась Стіна
пам’яті загиблих Героїв Майдану. Люди приносять туди квіти, запалюють лампадки,
моляться за їхні душі, серед яких і наша землячка Ольга Бура, яка стала сто
четвертою Героїнею Небесної Сотні.
Ірина
ГАЄВСЬКА
Воля
народу 20 березня 2014 року № 12(2193) с.7.
вівторок,
22 липня 2014 р.
До 28 - річчя Ольги Бурої - героїні
Небесної Сотні
22
липня цій молодій тендітній жінці могло виповнитися 28 років. Та не
судилося… Доля розпорядилася інакше – разом з іншими українськими патріотами
наша землячка Ольга Бура віддала життя за незалежність та свободу
України. Вона брала активну участь в акціях протесту у Києві,
починаючи з 24 листопада 2013 року. На Майдані провела три місяці: допомагала “морській сотні” Самооборони, стояла
у сторожі, працювала на складі та на кухні. Подаючи бруківку для будівництва
барикад, поранила руку, що спричинило виникнення інфекції. 13 березня 2014 року
Ольга Бура померла в лікарні. Сьогодні у районному Народному домі біля фігури
Пречистої Богоматері горить лампадка – данина пам’яті героїні Небесної сотні.
Молімося за душі полеглих борців, які загинули та продовжують гинути на східних
кордонах нашої держави. Слава Україні та вічна слава її героям!
Леся Вовк, завідувачка методично –
бібліографічного відділу Буської ЦРБ
Сотня хоробрих синів України
Без зброї вступила у бій,
Снайперська куля їх поразила,
Віддали життя Вітчизні своїй
Сотня Небесна, Сотня Небесна,
Ти в пам’яті будеш в віках
Життя за Вітчизну віддати,
Це найцінніше, що у скарбах
Стали героями, безсмертними
стали,
Вічная пам’ять і вічная
слава.
Вони за свободу і правду
вмирали,
Героями лишаться в наших
серцях.
Приспів
Небесною Сотнею ми їх
назвали,
Бо з нею душею там поруч був
Бог
Вони для майбутнього приклад
подали,
Що значить Вітчизна для
перемог.
Приспів
Майдан. Скільки патріотичного
і героїчного в цьому слові Тисяча українців і не українців вийшли свідомо на
боротьбу за свою гідність та незалежність. Ворог був жорстокий, озброєний,
підтриманий внутрішніми та зовнішніми ненависниками України. Хлопці та дівчата
без зброї, свідомо йшли під снайперські кулі, здобуваючи так потрібну свободу і
незалежність. З ними був Бог та любов до України. Вони перемогли, хоч коштувало
їх життя. Їхні імена стали безсмертними. Будуть завжди жити під назвою «Небесна
Сотня» в наших серцях. І тому наша пісня, написана і дарована цим героям
Майдану, імена яких стали безсмертними.
Роман
Бучко
22 липня -
день народження нашої землячки, Героїні Небесної сотні Ольги Бурої. Їй не було
ще й 28...Та доля розпорядилася так, що молода жінка віддала своє життя заради
свободи України. Завжди пам'ятаймо про це! Учасниця Євромайдану. Одна із
Небесної сотні. Герой України. Ольга Бура народилася в селі Ріпнів Буського
району Львівської області. Проживала в селі Журатин Буського району Львівської
області. Починаючи з 24 листопада 2013 року, брала активну участь в акціях
протесту в Києві. Коли у листопаді на головній площі столиці почали встановлювати
перші палатки, Оля з чоловіком записалися у Сотню самооборони. Про те, що вони
не тільки гаряче підтримують протестні акції, але й беруть у них участь, не
сказала нікому. Бажання бути корисною і готовність багато працювати зробили її
незамінною на Майдані. В найстрашніші дні спротиву Оля – єдина жінка в сотні –
під свист куль носила бруківку на барикади. Тоді завдяки телебаченню Олина
сім’я і довідалась, що Оля з чоловіком на Майдані. Вона провела на Майдані всі
три місяці - допомагала “Морській сотні” Самооборони, стояла у сторожі,
працювала на складі та на кухні. Ймовірно, через випадкове поранення руки
бруківкою було занесено інфекцію, до медиків Ольга вчасно не звернулася.
Наслідком поранення стало зараження крові, від якого жінка померла в київській
лікарні 10 березня 2014 року. Їй не було ще й 28 років. Та доля розпорядилася
так, що молода дівчина відійшла у вічні світи, поклавши своє життя задля
свободи України. Вона стала 104-ю жертвою героїчного спротиву українців.
Поховали дівчину 13 березня у селі Ріпнів, де та народилася.
НАГОРОДИ ТА
ВІДЗНАКИ: За громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання
конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння
Українському народу, виявлені під час Революції гідності, Указом Президента
України № 890/2014 від 21 листопада 2014 року Ользі Бурій було присвоєно звання
Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка” (посмертно).
5 липня 2015
року патріарх УПЦ КП Філарет нагородив Героя почесною медаллю “За жертовність і
любов до України” (посмертно). 8 травня 2016 року, під час Служби Божої в
соборі Святого Юра у Львові, подвиг Героя було відзначено Грамотою Верховного
архієпископа Києво-Галицького Святослава (посмертно).
Леся Вовк 22.07.2019. ФБ
Немає коментарів:
Дописати коментар