7 грудня виповнюється 95 років Марії Свєнціцькій – педагогу, германісту та
бібліографу, дочці відомого мистецтвознавця, нашого земляка Іларіона
Свєнціцького
Народилася Марія Свєнціцька 7 грудня 1918
року у Львові. Свєнціцькі проживали в будиночку на території Національного
музею, довголітнім директором (1905-1952) якого був батько Марії – Іларіон
Свєнціцький.
Середню освіту Марія здобувала в
євангелістській школі та гімназії (1925-1937), де викладали кваліфіковані
вчителі. Приватно вчилася української мови і літератури у монахині-василіанки.
З 12-літнього віку займалася музикою.
Закінчила музичну школу по класу гри на скрипці у проф. Осипа Москвичева
(1934-1939) та відвідувала підготовчі курси у Консерваторії. Любов до музики
пронесла крізь усе життя.
У 1937-1945 рр. навчалася з перервою, пов’язаною з Другою світовою війною, у
Львівському університеті ім. І.Франка. Отримавши освіту філолога-германіста,
залишилася працювати спочатку лаборантом, потім викладачем на кафедрі німецької
філології.
Період роботи у ЛДУ ім. І. Франка (
1945-1978) – це не лише наукові пошуки (підготовка дисертації) і реалізація
себе як філолога-германіста, а й узагальнення багаторічного педагогічного
досвіду у складанні численних методичних матеріалів і підготовці навчального
посібника, у консультуванні та керівництві студентськими науковими роботами,
врешті вихованні молодих спеціалістів-германістів.
У між часі був важливий, в плані освоєння
нового фаху, період у житті Марії Іларіонівни – праця у 1941-1944 рр. у рукописному
відділі книгозбірні НТШ ( під час німецької окупації – з-й відділ створеної
нацистами Державної бібліотеки у Львові.
Їй судилася щаслива нагода опанувати ази
бібліографії, а одночасно і бібліотечної справи в цілому, серед справжніх
фахівців, якими були: керівник відділу, відома діячка на ниві української
культури, дослідниця життя і творчості Лесі Українки та Івана Франка, член НТШ
Марія Дем’янівна Деркач; директор бібліотеки, відомий бібліограф і
літературознавець Володимир Дорошенко; публіцист, бібліограф Володимир
Левитський; книгознавець, бібліотекознавець Антін Генсьорський. Тоді вона
опрацювала „Літературно-науковий вісник” та уклала алфавітний покажчик його
змісту за 1898-1918 рр. Збережені звіти бібліотеки за 1943 р. дозволяють відтворити діяльність М. Свєнціцької у цей
період, коли вона не тільки розписувала зміст „Літературно- наукового вісника”,
а й здійснювала переклади необхідних матеріалів німецькою мовою, друкувала на
машинці, обслуговувала читачів, займалася громадською роботою тощо.
До бібліотечної праці повернулася, правда на
громадських засадах, коли уже перебувала на викладацькій посаді в ЛДУ ім. І.
Франка. Власноруч перевезла кафедральну германістичну бібліотеку ( кількісно це
22 шафи), яка під час війни зберігалася в Бібліотеці Академії наук на вул..
Стефаника, у її матірне приміщення; відтворила її топографічний порядок. І
надалі займалася комплектуванням її книгозбірні.
Особливою заслугою Марії Свєнціцької в
бібліотечній сфері можна вважати її внесок у збереження архіву і унікальної
бібліотеки батька. В останні роки свого життя з самопожертвою дбала про те, аби
унікальна приватна бібліотека Свєнціцьких, яка містить рукописи, стародруки,
цінні видання ХУІІІ-ХІХ ст.., не пропала; її частину передала в дар Львівській
науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
В останній період свого життя вивчала
галицький іконопис. Музейництво,
мистецтвознавство стали домінантними в дослідницькій діяльності Марії Свєнціцької.
Її перу належить низка публікацій про художників, які в більшості були друзями
сім’ї Свєнціцьких. Вона прагнула показати, хто саме гуртувався біля Іларіона
Свєнціцького – однодумці, люди одних зацікавлень, принципів. Завдяки батькові
мала нагоду спілкуватися з відомими людьми (Митрополит Андрей Шептицький, др.Йосиф
Боцян, др.Йосиф Сліпий та ін). Особливо цінними є праці М. Свєнціцької в
періодиці ( „Дзвін”, „Наше життя”, „Бойки”) та виступи на радіо та
конференціях.
Померла Марія Свєнціцька 10 лютого 2006
року. Скромна в особистому житті, вона пройшла довгий земний шлях, сповнений
професійної активності і дієвості на ниві германістики та педагогіки,
подвижницької праці в бібліотечній сфері, неоціненного внеску своєю
різноплановою діяльністю на користь культури, науки, мистецтва.
Література:
-
Кривенко
М. Світ навколо неї не обертався. Пам’яті Марії Свєнціцької [Текст] / Маргарита
Кривенко // Дзвін. – 2006. - №3. – с.101-104.
-
Сидор
О. Подвижник західноукраїнського музейництва [Текст]: про Свєнціцьких / О. Сидор // Прапор Жовтня. – 1990. – 7 черв. - № 67,
68, 69, 70.
Над матеріалом працювала директор ЦБС О.Стецик
