Про Буський район 30.03.2017 "Доброго ранку Львове" ЛТБ 7.27- 9.00

ЧАСТИНА 1
7.26-8.00

ЧАСТИНА 2

8.10 - 9.00

 

Анонс презентація книги «Польща. Нарис історії» (в перекладі І.Сварника) (в межах функціонування ПЄІ)

Слухачі Національного радіо за 10 років уже звикли до передачі «Екслібрис» (http://www.nrcu.gov.ua/prog.html?id=400 ), яку кожної неділі о 9.30 ведуть журналістка Світлана Короненко і літературознавець, шевченківський лауреат Михайло Слабошпицький. Книжка, яка щойно побачила світ... Автор, що подивував увесь світ... Письменник, якого відзначено найвищою літературною премією... Твори, які необхідно прочитати кожному... Найпомітніші і найрезонансніші книжки тижня... Усі ці події знаходять своє відображення у цій передачі.

За іронією долі, блог Буської центральної районної бібліотеки «Книжкові презентації» (http://buskradio.blogspot.com/ ), який спершу планувався під блог Буського радіомовлення, виявився чимось подібним на «Екслібрис». Ось уже 3-й рік поспіль методист і координатор пункту Європейської інформації Буської ЦРБ ім.І.Котляревського Марія Литвин та колишній журналіст, ідеологічний працівник, а сьогодні активний читач бібліотеки та дописувач нашого часопису Адам Тарнавський 

періодично публікують на ньому книжкові огляди у форматі відео.

 Не буду детально спинятись на кожній такій події у віртуальному просторі – хай користувачі самі зроблять висновки.  Зазначу лише, що презентація книги англомовного американського історика Сергія Плохія «Брама Європи» мала значний резонанс у середовищі української діаспори, а сам автор висловив своє разюче захоплення читачем поважного віку та рівнем технології у бібліотеці.

Анонс майбутньої презентації книги «Польща – нарис історії» від Адама Івановича, записаний напередодні у ПЄІ Буської бібліотеки http://buskradio.blogspot.com/2017/03/a.html . Тож нехай скорочений текст цього анонсу і стане гідною відсіччю ворогам нормалізації українсько-польських відносин.

Видання здійснене у Варшаві 2015 року польським Інститутом національної пам’яті та комісією переслідування злочинів проти польського народу. Переклад на українську мову здійснив Іван Сварник. Книга містить чимало рідкісних світлин, ілюстрована картами різних періодів Польщі. Як вказує науковий редактор історії Влодзімєрж Менджецький, праця готувалася з думкою «… про реалізацію двох найважливіших цілей. Першою є ознайомлення українського читача з основними знаннями з ділянки історії важливого сусіда незалежної України. Другою є представлення польської перспективи бачення власної історії. Показ у ній місця українців і України». І тут же пан редактор зазначає, що «… не йдеться про спробу накинути польську точку зору читачеві з України».  Вона з’явилася, як результат зустрічі представників польського Інституту національної пам’яті та його українського відповідника в Києві в листопаді 2009 року, підтриманий Міжнародною польсько-українською комісією.

У кожного з 10 розділів наукової праці свій автор, який презентує власний, індивідуальний погляд на ту чи іншу історичну подію, що дискутується в польському історичному середовищі.

«Сподіваюся, що видання зацікавить українських читачів і сприятиме кращому розумінню історії Польщі, зв’язкам між нашими народами»,  - пише  у передмові  голова польського Інституту національної пам’яті  Лукаш Камінський.

Богдан Литвин, бібліотекар-інженер Буської ЦРБ

Європейські інтерактиви з містами ESCO

Одним з ключових завдань ПЄІ Буської бібліотеки є поновлення втрачених зв'язків з 9 містами Європи, на гербах яких відображено лелеку. До 2010 року в межах Європейської організації міст-лелек  відбувались цікаві заходи, що сприяло євроінтеграції.
Намагаючись налагодити зв'язки з штаб-квартирою  ESCO у латвійському містечку Стайцеле, щоб у день прильоту птахів 19 березня поспілкуватись з бібліотекарями цього міста через скайп, керівник ПЄІ Марія Литвин взяла участь у мііжнародному конкурсі латвійської бібліотечної асоціації LIBRARIANS AROUND WORLD з наступною заявко

2017-02-28 12:15 GMT+02:00 Busk Library <workbusk@ukr.net>:

My name is Maria Lytvyn
I was born in the ancient Ukrainian town Busk. In the 16th century in our town on the river the Western Bug, was based paper factory. On paper, made in Busk, the first printer Ivan Fedorov printed the first Ukrainian books (http://buskl.blogspot.com/2016/08/blog-post_12.html ). Today, no far from this place, in the picturesque southern region Busk to the historical name German side is Busk Central District Library named by Ivan Kotlyarevsky (https://sites.google.com/site/buskbooks/ ).
In 1999-2001, supported by the Soros Foundation and the US Embassy in Ukraine (project "Internet for readers of public libraries (LEAP)») in Busk library was established Internet-center (https://sites.google.com/site/buskbooks/ic  ). I work engineer-librarian  in the Internet-center and Methodist in the library. I serve 13 personal computers combined into two local networks, administers numerous sites: the library -, the newspaper "The will of the people" ( http://volyanarodu.blogspot.com/  ), local history -  ( http://busk.io.ua/  http://buskfamouse.io.ua/  )In addition, a blogger stand  ( http://korrespondent.net/ukraine/1431715-blog-platforma-vo-lvove-mariya-litvin  )
The German side - the so-called Free Zone WI-FI around our library (http://buskl.blogspot.com/2015/09/247.html ), created by the "Information of the German side in each home city» ( http://buskl.blogspot.com/2015/03/blog-post_7.html   )  (under the motto of the famouse American bibliographer Dewey ).
Since 2000, my town Busk is a member of a NGO European Stork City Organization (ESCO) (headquartered in the Latvian town of Staicele). In this organization consists of 10 cities in Europe, whose coat of arms depicts a stork.  Storkov (Germany), Busk (Ukraine), Stolin (Belarus) Komarovtse (Slovakia), Luke of Jihlava (Czech Republic), Staicele (Latvia). In 2002, the organization joined Ramihalas city (Lithuania) and Demensk parish (Latvia) in 2006 - Lithuanian city Tuenay, in 2008 -moldavske Konhaz city. Unfortunately, in 2010, the contacts between the cities stopped.I want to restore contacts between cities, between librarians from these cities.
In 2015, we founded NGO "Information and Resource Center City Busk." On the initiative of civil society activists in the Busk library opened in 2016 European Information Point (draft Ukrainian Library Association and the EU Erasmus program http://ula.org.ua/ua/255-programi-proekti/3219-proekt-vse-pro-yevropu-chytai-slukhai-diznavaisia-v-punktakh-ievropeiskoi-informatsii ).
Our library is a long corridor. He symbolically stretches from the northeast to the southwest - the EU, in Brussels. We realize our creative project in this corridor. We would like to place on the wall of a corridor of the library flags all EU countries, 17 UN sustainable development goals and illuminate the corridor using LED lamps and solar panels. Part of the project we have implemented some and hope to achieve with your help.
http://buskl.blogspot.com/2017/01/blog-post_24.html
http://buskl.blogspot.com/2016/11/blog-post_25.html

У результаті контакт з Стайцеле встановлено. 19 березня 2017 року відбулись перемовини.
До цієї події створене 15 хвилинне відео "Лелеки Буська"

 

Нові послуги ПЄІ у бібліотеці

Одна з основних вимог інтеграції України в ЄС полягає у впровадженні електронного декларування. 

Із 1 січня 2017 року триває електронне декларування службовців категорії А і В .  У цю категорію підпадає депутат Буської міської ради Оксана Панькевич. Щоб дізнатися, що і як декларувати вона сьогодні завітала у пункт Європейської інформації при Буській бібліотеці з власним ноутбуком

У читальному залі вона використовувала WI-FI

 

 

А її мати, Люба Лагола поповнила фонд електронних документів колекцією світлин села Переволочно - батьківщини видатного українського історика європейського рівня Миколи Андрусяка. Він викладав історію козаччини в УВУ (Мюнхен). З 1950 року жив у США, викладав російську історію, а також російську, німецьку, українську і польську мови в коледжах та університетах США (Західний університет Огайо; коледж святого Вінсента, Уолш коледж, Університет Акрон, Огайо).

Деякі світлини викладені нижче

Рідна сестра Миколи Андрусяка посередині

Отчий дім Миколи Андрусяка

Координатор ПЄІ при Буській бібліотеці Марія Литвин

Інтерактивна Шевченкіана Степана Давидовського

Це - повноцінний інтерактивний захід Інтернет-центру Буської бібліотеки: в першій, віртуальній частині, ви маєте можливість прослухати запис пісень на слова Тараса Шеченка, а в другій частині, при бажанні, з 9 до 10 березня можете поспілкуватись з виконавцем шевченкіани наживо..

 Степану Давидовському поза 90. Майже усе життя мешкає на вулиці Шевченка у місті Буську. Співає з юних літ до цього часу.  Особливо любить виконувати пісні на слова Великого Кобзаря.

Думи, мої думи

Садок вишневий

Реве та стогне ...

На цьому закінчується віртуальна частина нашого інтерактивного заходу.

Бажаючим послухати пана Степана наживо, радимо опівдні наблизитися до його будинку по вулиці Шевченка,23. Побачивши Вас крізь гостинно відчинені ворота, господар ласкаво запросить Вас на своє подвір'я і виконає будь-яку пісню на слова Тараса Шевченка.

 

Цікаве про Леоніда Глібова і Наталю Забілу

 Сьогодні виповнюється 190 років від дня народження Леоніда Глібова. Для бущан цікавим буде такий факт.

Після низки ударів долі справжнє творче горіння повернулося до Глібова наприкінці життя. Він починає друкуватися в Галицьких журналах "Дзвінок" і "Зоря". За останні чотири роки письменник створює українською мовою більше, ніж за попередній час. Популярність його зростає. Це були Львівські журнали 1990 років, а не журнали Івана Тиктора 1920-1930 рр.

Сьогодні виповнюється 114 років від дня народження Наталі Забіли
Творчий доробок Наталі Забіли характеризується різноманітністю тем і жанрів. Не випадково український поет Валентин Бичко назвав її творчість «материнською піснею, цікавою, барвистою, розумною, клопіткою, дбайливою».
Просто і дохідливо розповіла письменниця малюкам про життя наших далеких предків у п'єсі-фантазії «Перший крок» (1968) та у драматичній поемі «Троянові діти», яка є поетичним переказом «Слова про Ігорів похід», присвятивши її 1500-річчю заснування Києва. 1972 року ці твори відзначено літературною премією імені Лесі Українки (стала першим лауреатом цієї премії).