Стежками війни

22 червня 2017 року ми не обмежились простим спогляданням фактів, кимось зібраних у стоси документів, незалежно від форматів змісту, носія чи зовнішньої оболонки.

День скорботи і вшанування жертв війни в Україні покликав нас у справжній інтерактив подій, де кожен учасник заходу мав право бути вислуханим. 

 

Власне кажучи, саме вшанування, про яке розповідають ці світлини і відеозаписи, відбувалось у селі Заводське на місці, де 71 рік тому знаходився 23-й полк винищувальної авіації Червоної Армії. На цей запасний аеродром його  перебазували з Шепетівки,  на ньому 22 червня 1941 року він і був знищений повністю армією вермахту на землі. Піднятись у небо змогли лише дві машини.

У радянські часи про цю непривабливу сторінку історії замовчували. Лише у 2000-х роках місцевим пошуковцям з ҐО Товариство "Бужани" вдалося розкопати низку цікавих фактів, відтворити хід історії. Зокрема, знайдені і перезахоронені останки військових льотчиків. Адже говорять, що війна триває доти, поки не похоронений останній солдат.

Участь у мітингу-реквіємі взяли представники громадськості Золочівського, Бродівського та Буського районів, волонтери, духовенство. Ведучі завідувачка Народним домом села Заводське Мар'яна Атаманчук і голова товариства ветеранів і репресованих, колишній військовий комісар Володимир Луженцов проникливо і емоційно гортали сторінки історії. Їм допомагали члени Товариства "Бужани" Михайло Зозуля, Іван Нагорний, Зіновій Павлик, Володимир Ступак та Сергій Пенцак .

 

Цей обеліск встановлено в лісі біля колишніх польських Адамів за сприяння місцевого жителя Петра Вороновського, на честь жерт війни, Хмильовських Григорія

Повертаємось до раніше висвітлених  подій http://buskl.blogspot.com/2017/06/blog-post_2.html 

Марія Литвин, методист Буської РЦБС

Слідами і сторінками Аліції Габсбург

Шведський інститут Львова в особі Соні Енгстром організував зустріч Французького архітектора Нільс Е Анкаркрона, нащадка останньої володарки палацу Бадені Аліси Габсбург.

Гість з Франції разом з громадськими організаціями Товариство "Бужани" та "Інформаційно-ресурсний центр міста Буськ" мав змогу ознайомитись з архітектурними перлинами древнього міста Буська.

Відлуння ІІ-ї світової війни (не стерти святу пам'ять …)

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

9-го травня 2017 р. Бузеччину відвідала велика родина Звянців з Хмельниччини, щоб побувати на місці загибелі і могилі свого предка Павла Івановича Звянця, який в далекому 1944 році, зовсім недовго пробувши на фронті, загинув біля с. Заводське (тодішніх Адамів). Родичі загиблого, віднайшовши інформацію про місце смерті П. І. Звянця в «Книзі Пам’яті Хмельницької області», вирішили на свої очі побачити ті місця, де воював і знайшов свій останній прихисток їх дід і прадід. 

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

Внук воїна - 69-річний Павло Васильович Звянець на початку травня зв’язався із керівництвом Заводської сільської ради, для того, щоб уточнити інформацію про долю свого предка. Знаючи, що дослідженням історичного минулого Бузеччини в районі довгий час займається Товариство “Бужани”, секретар сільської ради звернулась до члена Товариства Івана Нагорного з проханням про допомогу в цьому питанні. “Бужани” охоче відгукнулися на прохання і вже 9-го травня зранку до Буська завітали хмельничани. 

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

Численну родину Звянців зустріли міський голова Ростислав Сліпець, члени Товариства “Бужани”, голова Ради ветеранів Буського району Володимир Луженцов. 

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

На міському кладовищі, де в братській могилі перепоховані 45 воїнів Червоної Армії, що загинули під Адамами, і в тому числі, як засвідчено на пам’ятній плиті, Звянець Павло Іванович, гості – хмельничани поклали квіти на могилу і віддали шану пам’яті своєму загиблому предку. На згадку про Буськ міський голова подарував родині Звянців дві книги «Історія Буська». Після кладовища родина загиблого разом з “Бужанами” виїхали в с. Заводське, де їх уже чекали активісти села і учні місцевої школи. 

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

Учасники заходу разом із гостями побували на могилі чотирьох перезахоронених воїнів ЧА з аеродромної обслуги, на жаль, безіменних, які загинули при бомбардуванні німецькими літаками Адамівського летовища в перший день війни, а також біля стели загиблим льотчикам. 

(Cвітлина голови Товариства "Бужани" Зіновія Павлика)

Завели хмельничан і на місце німецького дзоту, при штурмі якого в 1944 р. загинув їх родич. (Старожили села згадували, що командири послали штурмувати дзот погано озброєних і ще навіть необмундированих солдатів). Досить вичерпною пізнавальною інформацією про ті події охоче поділилися члени товариства « Бужани» Іван Нагорний та Зіновій Павлик, а також учитель історії та краєзнавства Заводської школи Наталя Дубенська. Багато цікавого розповів і найповажніший член династії Звянців Павло Васильович. Зустріч вдалася напрочуд теплою та приємною. Проводжаючи гостей, заводчани запрошували їх приїжджати у гості, а також пообіцяли доглядати місця вічного спочинку тих, хто загинув захищаючи село. За організацію зустрічі з родиною Звянців в с. Заводському варто подякувати директору місцевого Народного дому Мар'яні Атаманчук, сільському голові Олегу Васильовичу Ковалю та приватному підприємцю Елеонорі Зіновіївні Дутко.

                                         Михайло Зозуля

Інтернет-центр Буської бібліотеки і діти

Міжнародний день дітей - одне з найстаріших міжнародних свят. Рішення про його проведення було прийнято в 1925 році на Всесвітній конференції, присвяченій питанням благополуччя дітей, у Женеві. Історія замовчує, чому це дитяче свято було вирішено відзначати саме 1 червня. За однією з версій, у 1925 році Генеральний консул Китаю в Сан-Франциско зібрав групу китайських дітей-сиріт і влаштував для них святкування Дуань-у цзе (Фестивалю човнів-драконів), дата якого припала саме на 1 червня. Завдяки щасливому випадку, день збігся і з часом проведення "дитячої" конференції в Женеві.

За випадковим збігом обставин саме 1 червня 1999 року в невеличкій кімнаті на другому поверсі Буської дитячої музичної школи у присутності кількох учнів буських шкіл наша бібліотека стартувала в глобальній мережі Інтернет. Таку мождивість Буській книгозбірні, одній з перших в Україні і першій на Львівщині, надавав Міжнародний Фонд  "Відродження" , підтримавши  мій проект "Організація доступу Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського до мережі Інтернет".

Участь буських дітей у численних конкурсах "Міжнародної освітньої та ресурсної мережі" (I* EARN), підтримана грантами численних міжнародних фондів від Японії до США, від Європи до Канади.

Про дітей в Інтернет-центрі за 18 років його існування читайте згодом

Марта Радіо 13 років з Буської ЗОСШ №2 розповідає, як ПЄІ та Інтернет-центр допомогли їй побувати в Кракові на зустрічі з Папою Римським з молоддю

 

2007 рік Буські гімназисти перед Інтернет-олімпіадою

2006 рік Буські гімназисти перед вікториною фотографуються в кабінеті мера

Настя Гачкевич - 13-літня перекладачка й гід з шведськими гостями нашого міста Тиміш Довгань -  син львівського археолога верхи на леві в палаці Бадені