Бібліотечна онлайн загадка під час карантину

Інтернет-центр Буської бібліотеки, на прохання користувачів з ЄС (родом з Буська) до Дня Європи 2020 поширював загадку через FACEBOOK.

На лінку https://www.kresy.org.pl/7859866,Busk.html багато старих фото з Буська.

Найцікавіші світлини це:

Усі фото викликали жвавий інтерес серед користувачів соціальних мереж. Тільки на сторінці FACEBOOK Mariia Lytvyn отримала 57 поширень і більше 40 коментарів.

Найцікавіше те, що деякі світлини були зроблені у польському місті Буско-Здруй

До Дня краєзнавця підведено підсумки загадки. Перше і друге місце зайняли краєзнавці Михайло Зозуля і Володимир Ступак, а третє - Марта Галась.

Після карантину запрошуємо їх в Інтернет-центр для нагородження польськими книгами.

 

Марія Литвин, методист Буської РЦБС 

 

P.S.

Декілька коментарів:

Oksana Zielinska Piękne zdjęcia. Powiec mi a gdzie znajdował się ten sanatorium? W którym miejscu???

1

• Подобається
•  · Відповісти
•  · 5 тиж.

• 

  Mariia Lytvyn 1-ше подібне було вхід в парк, 2-3-3-4-5 подібне на Синагогу...

• Подобається
•  · Відповісти
•  · 5 тиж.

• 

  Mariia Lytvyn Або пожежна , або чайна, або буд. Колотовкіної...

• 

  2

  • Подобається
  •  · Відповісти
  •  · 5 тиж.

Напишіть коментар...

• 
  
• 
  
• 
  
• 
  

• Подобається
•  · Відповісти
•  · Переглянути переклад
•  · 5 тиж.

Oksana Zielinska Czy to może Pałac Badeni??

1

• Подобається
•  · Відповісти
•  · Переглянути переклад
•  · 5 тиж.

Михайло Зозуля Ті фото, де написано Санаторій Парк водни, то не Буськ, а по-теперішньому Буско-Здруй, що знаходиться на території Польщі. На початку ХХ ст. їх назва майже не відрізнялась.

2

• • Подобається
  •  · Відповісти
  •  · 5 тиж.

Mariia Lytvyn Мені здається, що перші світлини - фотошоп, але 4 останніх 100% Буськ

• Подобається
•  · Відповісти
•  · 5 тиж.

Михайло Зозуля Перші фото не фотошоп, а, як я відмітив, скоріше всього Буско-Здруй, а 4 останні - Буськ, тільки останнє не пожежна, а, напевно, будинки які розташовувались з протилежної сторони площі Ринок.

2

• Подобається
•  · Відповісти
•  · 5 тиж.

Михайло Зозуля Про Бусько-Здруй можна прочитати: https://pl.wikipedia.org/wiki/Busko-Zdr%C3%B3j.

pl.wikipedia.org

Busko-Zdrój – Wikipedia, wolna encyklopedia

Busko-Zdrój – Wikipedia, wolna encyklopedia

1

• У захваті
•  · Відповісти
•  · 5 тиж.

Mariia Lytvyn Правильно розгадана загадка. Після карантину запрошуємо Вас у Інтернет-центр Буської бібліотеки для одержання призу (книги польською мовою)

• • Подобається
  •  · Відповісти
  •  · 5 тиж.

Напишіть відповідь...

• 
  
• 
  
• 
  
• 
  

Mariia Lytvyn Всі світлини зроблені невідомим фотографом 03.04.1916. Вибачаюсь, бо не показала його основної світлини

ПРО НОВИНИ TELEGRAM КАНАЛІВ БУЩИНИ

УСІ НОВИНИ І НАВІТЬ З TELEGRAM КАНАЛІВ  ЗГОДОМ НА САЙТІ  БУСЬКОЇ

КЛІКАЙ ВЖЕ СТРІЧКУ БУСЬКОГО МЕДІА ПОРТАЛУ 
НАПРИКІНЦІ  КЛІКНИ ПО

PREVIEW CHANNEL

Як організувати віддалену роботу колективу бібліотеки в умовах невизначеності?

Вебінар «Як організувати віддалену роботу колективу університетської бібліотеки в умовах невизначеності?», 29.05.2020 р., 13-00

27 травня, 18:09

Українська бібліотечна асоціаціяinfo@ula.org.ua

Кому:

Марія Литвинworkbusk@ukr.net

Шановні колеги! Науково-технічна бібліотека Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна та Секція університетських бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація запрошують на вебінар «Як організувати віддалену роботу колективу університетської бібліотеки в умовах невизначеності?». Дата проведення: п’ятниця, 29 травня 2020, 13:00-14:30. Спікерка: Тетяна Колесникова, к.н. із соціальних комунікацій, с.н.с., директорка науково-технічної бібліотеки Дніпровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна Головне завдання кожного керівника бібліотеки в умовах невизначеності (наприклад, за необхідності фізичного дистанціювання при COVID-19) – організація роботи віддалено працюючих співробітників. При швидкій і несподіваній адаптації до віддаленої роботи з дому та віртуалізованим операціям деякі способи підтримки бібліотеками світу своїх університетських спільнот припинені, інші – змінили фокус, треті – стали активно розвиватися. Як і за якою моделлю повинна еволюціонувати дистанційна команда бібліотеки, щоб зберегти, а можливо й зміцнити довіру своїх студентів, викладачів, науковців, адміністрації ЗВО при перенесенні комунікації з користувачами й між самими бібліотекарями в цифровий простір? Реєстрація триватиме до 9:00 29 травня за лінком. Максимальна кількість учасників – 100 осіб. При наборі групи форма закривається. Лінк доступу до заходу буде надіслано об 11:00 29.05.2020. Під час вебінару ви дізнаєтесь: Про організаційний клімат університетської бібліотеки та умови його змінення; Які моделі віддалено працюючих команд університетських бібліотек мають місце в Україні; Про практики швидкого переходу НТБ ДНУЗТдо ефективної моделі віддаленої роботи колективу; Як мінімізувати стрес і максимізувати успіх дистанційних бібліотечних команд в новому онлайн-середовищі. Вебінар проводитиметься на платформі Zoom. Будь ласка, заздалегідь встановіть на свій пристрій (комп’ютер/ смартфон/ планшет) програму Zoom. Для створення більш об’єктивної картини переходу університетських бібліотечних команд України до дистанційної роботи просимо також відповісти на запитання невеликої Гугл-анкети.

Бібліотечні послуги ГІІЦ-онлайн під час пандемії

При Інтернет-центрі Буської бібліотеки кілька років працюють ПЄІ (пункт Європейської інформації) та ГІЦ ( громадський інформаційний центр).

 

Під час карантину Інтернет- центр працює дистанційно: надає послуги онлайн та  відповідає на запити візового характеру по моб. телефону.

Наші користувачі часто цікавляться: як відкрити візу, коли запрацюють консульства, які з пунктів перетину кордонів відкриті, і які вимого на них ?

Це відео відповідає на такі запитання:

Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19 (20.05.2020)

19 травня 2020 р. ВГО Українська бібліотечна асоціація та Український інститут книги провели онлайнову конференцію «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19». Вона пройшла на платформі ZOOM та паралельно транслювалася на сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація у Facebook.

 

Організаторами, модераторами і спікерами конференції були:

 

Бруй Оксана, Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, директорка Бібліотеки КПІ;

Лугова Лариса, віцепрезидентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, директорка Львівської обласної бібліотеки для дітей;

Богуш Тетяна, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, завідувачка науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого;

Агаркова Вікторія, членкиня Президії ВГО Українська бібліотечна асоціація, директорка Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки; та багато інших. 

 

Учасницею від Буської РЦБС була членкиня УБА  Марія Литвин. Відбулося 3 сесії:

Сесія 1 конференції розкрила умови виходу з карантину та питання безпеки користувачів і бібліотекарів. Спікери наголосили, що пандемія COVID-19 створила неочікувані виклики для публічного простору бібліотек, які швидко адаптувалися і зробили свого роду квантовий стрибок у нові правила соціальної практики.

Цілком очевидно, що переважна більшість бібліотекарів пройшли всі етапи емоційного реагування на зміни: від заперечення, гніву, компромісу, депресії до прийняття ситуації та усвідомлення викликів. Потрібно було визначити пріоритети («на сьогодні» та «на майбутнє»), безжально виокремити найважливіше, з’ясувати, які навички, знання та завдання можуть допомогти швидко виконувати роботу дистанційно, здійснити ревізію можливостей та наявних ресурсів (трудових, технологічних, технічних тощо).

Основними викликами, які ми все ще маємо подолати, є:

- вплив безпрецедентних заходів безпеки, що необхідні для здоров’я наших громадян, на подальше функціонування публічних просторів бібліотек;

- цифрова нерівність населення;

- спроможність бібліотек на стале та успішне життя «в цифрі» та ін.

Цілком слушно зазначалося, що життя бібліотек після карантину набуде нової якості. Отже, ми маємо подумати:

- що бібліотеки та бібліотекарі можуть дати спільноті в умовах пандемії та фізичного дистанціювання?

- як після карантину зміниться користувач бібліотеки та що стане пріоритетним для нього?

Наразі в соціальних мережах ми спостерігаємо неабиякий спалах творчості та винахідливості від бібліотек і бібліотекарів. Такі ініціативи розширили територію впливу бібліотеки, вийшовши за межі територіальної громади.

Бібліотеки України вже розпочали поетапний вихід з карантину. Так, з 4 травня Публічна бібліотека імені Лесі Українки міста Києва надає послугу видачі книжок з відділу абонемента за попереднім замовленням користувачів. Бібліотекарі підбирають книги, пакують їх у поліетиленові пакети і практично безконтактно видають їх користувачам через вікно приміщення абонемента. Так само безконтактно здійснюється повернення книжок – через вуличний бокс, який вже декілька років функціонує у бібліотеці. Побачити, як це відбувається, ви можете на сайті бібліотеки та її сторінці у Facebook.

На сесії 2 конференції було представлено сервіси бібліотек у дистанційному режимі. Спікери підкреслили, що виклики, які постали перед бібліотечною галуззю в умовах пандемії COVID-19, яскраво доводять ключове значення розвитку цифрових ресурсів і віртуальних сервісів бібліотек України як пріоритетного напряму державної політики.

Саме під час карантину громадськість побачила, наскільки активно бібліотеки впроваджують та розвивають віртуальні сервіси, намагаючись при цьому максимально оперативно і якісно забезпечити інформаційні, науково-дослідні, освітні, культурні та інші потреби своїх користувачів засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій. Водночас, надзвичайно видимими стали фактори і проблеми, які уповільнюють розвиток бібліотечних цифрових ресурсів і віртуальних сервісів, зокрема, нерівномірний рівень інформатизації бібліотечної галузі та недостатній рівень цифрової готовності отримувачів інформаційно-бібліотечних послуг у віддаленому режимі.

Таким чином, учасники конференції чітко акцентували увагу на необхідності додаткового інвестування в модернізацію інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури бібліотечної мережі, забезпечення безперервної професійної освіти для працівників бібліотек, актуалізації формування бібліотечних фондів, зокрема комплектування електронними ресурсами та організації віддаленого доступу до них.

З набутого досвіду дистанційної взаємодії з користувачами бібліотек ми можемо виокремити і наші успіхи, і питання, над якими потрібно працювати. Ми ще раз переконалися, що на освітні послуги бібліотек існує дуже великий попит і зміна їхнього формату (з очного на дистанційний) практично не вплинула на запити. Але це за умови, що бібліотека (або бібліотекар удома) має відповідне матеріально-технічне забезпечення. Організація соціокультурних заходів у дистанційному режимі також можлива, якщо бібліотеки застосовують не видовищні, а більш дискусійні форми, які доволі легко трансформуються в дистанційні. Водночас, тут користувачам потрібна допомога в налаштуванні онлайн-платформ і навчання користування ними. Отже, ми маємо приділити увагу формуванню цифрових навичок у якомога більшої кількості наших потенційних користувачів.

Стовідсоткові «плюси», які бібліотеки отримали від активної пропозиції дистанційного обслуговування, – це значне розширення кола користувачів бібліотек, вихід за межі своєї власної громади. Дистанційна робота підштовхнула бібліотекарів замислитися над збільшенням дистанційних послуг через сайти бібліотек, сторінки у соцмережах тощо. Користувачі, особливо молодь і діти, виявилися абсолютно готовими до дистанційних форматів. Навіть більш готовими, аніж самі бібліотекарі. Розширюють наші можливості й цифрові продукти Українського інституту книги, Українського інституту національної пам’яті, інших установ і видавництв.

Отже, для успішного функціонування бібліотек знову актуалізувалася потреба мати в кожній бібліотеці комп’ютерну техніку і швидкісний доступ до Інтернету. Саме це зараз потрібно використовувати як незаперечний аргумент у нашій адвокаційній діяльності з органами центральної влади та місцевого самоврядування.

Сесія 3 конференції була присвячена процедурі відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2020 р. Представниками Українського інституту книги неодноразово наголошувалось, що громадське обговорення проєкту документу, який буде регламентувати цю процедуру, триває до 25 травня і від бібліотекарів очікують професійних доповнень до нього.

Онлайнова конференція ще раз довела, що бібліотекарі спроможні гнучко реагувати на виклики, а бібліотеки безперечно є надзвичайно важливими інституціями для підтримання і розвитку соціальної взаємодії в умовах фізичного дистанціювання.

Поетапно виходячи з карантину, ми маємо дотримуватись рішень органів державної влади та управління, рекомендацій органів охорони здоров’я, тримати безперервний зв’язок з органами місцевого самоврядування, вивчати досвід і рекомендації українських та іноземних колег, ділитися своїми інноваціями та корисними порадами через спільноту Української бібліотечної асоціації.

Відеозапис онлайнової конференції «Бібліотеки в умовах пандемії COVID-19» дивіться тут.

Презентації спікерів конференції доступні тут.

Відповіді на питання учасників конференції від працівників Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого будуть поступово висвітлюватися на сайті «Бібліотечному фахівцю» у розділі «Запитання – відповіді» за посиланням.

Друзі! Опановуйте нові практики онлайн-згуртованості, сприяйте партнерству та створюйте можливості для життя наших громад і спільнот у цифрі!

Будьмо здорові!

Редколегія блогу

 

Буськ крокує у ЄС

Буськ упевнено крокує в ЄС  і  ніяка пандемія цьому не завадить.

11 травня 2017 року, в день ухвалення Радою Європейського Союзу безвізового режиму України з ЄС , у Буській бібліотеці  стартував креативний проект  "Коридор у майбутнє".

Ідея його створення виникла  під час відкриття пункту Європейської інформації (27 травня 2016 року ) за програмою ЄС "Еразмус+ (Жан Моне)" в межах проекту УБА Все про Європу в бібліотеках

Привезти з ЄC і подарувати бібліотеці прапор стало традицією серед активних бібліотечних користувачів. 

Та найбільшу кількість проєвропейських прапорів подарувала керівниця  Сектор, культури молоді та спорту Буської РДА Людмила Ціхоцька

 

 

 Найціннішим є її восьмий подарунок.  Це -  європейське панно, яке на фото демонструють діти, що відвідують бібліотеку

 

Чотири прапори країн Європейського Союзу  займають особливе місце на стіні   бібліотечного коридору. Їх подарувала родина відомого спортсмена європейського рівня Володимира Кица. Він часто повертається сюди з спортивних арен європейських країн разом з черговими спортивними трофеями http://buskl.blogspot.com/2019/03/blog-post_12.html

А ще два прапори подарувала Володіна сестра з дітьми. Дивись відео про цю подію на ФБ тут або за посиланням https://www.facebook.com/bogdan.lytvyn/videos/2325465600883270/  

 

Висловлюємо вдячність тим, хто долучився  до проекту і

завжди чекаємо гостей  з новими прапорами. Місця в коридорі  достатньо.

 

  

Ми певні, що жодна пандемія  не завадить місту сміливо крокувати у ЄС

 

 

 

Марія Литвин, методист Буської РЦБС

Буська громада. Нам є чим гордитися у День Європи 2020

Досвід громади з минулого  вчить як долати труднощі

Громада міста Буська. Від славних сторінок європейського минулого до сталого розвитку в майбутній Європі. Прямуємо у креативному проекті "Коридор у майбутнє" разом з @ULEAD з Європою ULEAD with Europe
Несприятливі природні та історичні умови, які виникали перед громадою древнього Буська від часу його заснування серед боліт та річок на ординському шляху в Європу, лише загартували силу міської громади. Перед загрозою постійних повеней містяни збудували незліченну систему кладок, мостів, гребельок. За це у XV-XVII ст. місто навіть називали Галицькою Венецією.
Щоб ефективно відбивати ворожі навали, бущани навчились будувати оборонні споруди, налагодили тісну взаємодію і самоорганізацію. Вочевидь, що в таку громаду легко інтегрувались різні іноземні спільноти – поляки, вірмени, німці, шведи, євреї, чехи, росіяни, фіни. І тому в 1411 році наша громада, однією з перших у Галичині, отримала від польського короля Магдебурзьке право. Прискорено розвивались торгові, економічні зв’язки з Європою, розцвітали промисли і ремесла. Спроможна громада починає піклуватись про культуру і освіту. Показовими є два наступні факти того періоду.
У 1541 році в місті заснована найдавніша в Україні паперова мануфактура. На папері з Буська Іван Федоров надрукував «Апостол» і «Острозьку Біблію». А у 1776 році Буський староста Йосиф Олександр Яблоновський на кошти місцевої громади заснував Лейпцигське наукове товариство, яке існує досі (див. http://home.uni-leipzig.de/jablonoviana/ )
Погодьтеся, що лише потужна громада могла породити такі історичні постаті, як Президент ЗУНР Євген Петрушевич, мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький, єпископ УГКЦ Йосиф Боцян, засновник ордену монахів-селетинів Михайло Кольбух, прем'єр Австро-Угорщини, Казимир Бадені, співачка Іванка Мигаль.
Зі здобуттям Україною Незалежності, кращі проєвропейські традиції громади відродились. У епоху відкритого інформаційного суспільства громада зробила акцент на розвиток міської інфраструктури, ЗМІ та забезпечення доступу всіх громадян до джерел інформації.
У 1996 році місцевий часопис «Воля народу» (експерти зустрічались з ) на кошти Фонду «Євразія» першим у Галичині запровадив комп’ютерну верстку видання. А у дні свого 900-літнього ювілею, у 1997 році, Буськ першим з українських райцентрів розмістив свій сайт у мережі Інтернет.
Як наслідок такої стратегії міського самоврядування, сьогодні по ідеальних шляхах можна доїхати практично до домівки кожного бущанина,кожна з яких забезпечена швидкісним доступом до мережі Інтернет.
Ще одним вдалим ходом місцевої громади було створення наприкінці 90-х років інтерактивного середовища, публічного простору "Німецький бік " (див. https://publicspace.in.ua/ ) на базі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського. Таку назву місце зустрічі активістів, читачів бібліотеки, мешканців отримало від історичної назви південного передмістя, у якому і розташована бібліотека. За підтримки Фонду Сороса, Посольства США в Україні тут було створено один з перших в Україні бібліотечний Інтернет-центр (див. https://sites.google.com/site/buskbooks/ic ) Провінційна бібліотека взялась втілювати у життя гасло видатного американського бібліографа Мелвіла Дьюї про перетворення книгозбірень зі сховищ у життєдайні струмки інформації до кожної домівки. Так у Буську, на Німецькому боці завирувало культурне життя, пробуджувалась пам'ять про європейське минуле і будувались нові перспективи.
За 20 років реалізовано чимало програм обміну з країнами ЄС, сотні українців вперше у житті вирушили в Європу і оволоділи ІТ. У 2001 році Буськ став членом Європейської організації міст-лелек (ESCO), в яку входять 10 європейських міст з зображенням лелек на гербах.
У 2016 році за програмою ЄС "Еразмус+ (Жан Моне)" в межах проекту УБА Все про Європу в бібліотеках тут відкрито пункт Європейської інформації. Перед входом у Народний дім поруч з українським майорить прапор ЄС. У коридорі бібліотеки на стендах розміщена інфографіка про життя ЄС та сталий розвиток, а на стінах прапори країн Європи. То реалізується креативний проект "Коридор у майбутнє" (див. http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post.html ). У такий спосіб бущани пов'язують своє майбутнє з Європейським Союзом і світом, де будуть досягнуті 17 цілей сталого розвитку ООН. Так і станеться, бо цього прагнуть всією громадою !
 Хай і вас переконає в цьому коротке відео, в якому 14-річна бущанка Nastia Gachkevich допомагає шведці Sonia Engstrom будувати мости співпраці задля порятунку палацу Бадені і 84-річний бущанин, блогер Адам Тарновський презентує таку актуальну для сьогодення книгу Serhii Plokhiiу "The Gates of Europe" "Брама Європи"

Богдан Литвин, інженер-бібліотекар Буської РЦБС

P.S.

Краєзнавець Михайло Зозуля  "Про видатних Бужан в Європі"