Досвід громади з минулого вчить як долати труднощі
Громада міста Буська. Від славних сторінок європейського минулого до сталого розвитку в майбутній Європі. Прямуємо у креативному проекті "Коридор у майбутнє" разом з @ULEAD з Європою ULEAD with Europe
Несприятливі природні та історичні умови, які виникали перед громадою древнього Буська від часу його заснування серед боліт та річок на ординському шляху в Європу, лише загартували силу міської громади. Перед загрозою постійних повеней містяни збудували незліченну систему кладок, мостів, гребельок. За це у XV-XVII ст. місто навіть називали Галицькою Венецією.
Щоб ефективно відбивати ворожі навали, бущани навчились будувати оборонні споруди, налагодили тісну взаємодію і самоорганізацію. Вочевидь, що в таку громаду легко інтегрувались різні іноземні спільноти – поляки, вірмени, німці, шведи, євреї, чехи, росіяни, фіни. І тому в 1411 році наша громада, однією з перших у Галичині, отримала від польського короля Магдебурзьке право. Прискорено розвивались торгові, економічні зв’язки з Європою, розцвітали промисли і ремесла. Спроможна громада починає піклуватись про культуру і освіту. Показовими є два наступні факти того періоду.
У 1541 році в місті заснована найдавніша в Україні паперова мануфактура. На папері з Буська Іван Федоров надрукував «Апостол» і «Острозьку Біблію». А у 1776 році Буський староста Йосиф Олександр Яблоновський на кошти місцевої громади заснував Лейпцигське наукове товариство, яке існує досі (див. http://home.uni-leipzig.de/jablonoviana/ )
Погодьтеся, що лише потужна громада могла породити такі історичні постаті, як Президент ЗУНР Євген Петрушевич, мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький, єпископ УГКЦ Йосиф Боцян, засновник ордену монахів-селетинів Михайло Кольбух, прем'єр Австро-Угорщини, Казимир Бадені, співачка Іванка Мигаль.
Зі здобуттям Україною Незалежності, кращі проєвропейські традиції громади відродились. У епоху відкритого інформаційного суспільства громада зробила акцент на розвиток міської інфраструктури, ЗМІ та забезпечення доступу всіх громадян до джерел інформації.
У 1996 році місцевий часопис «Воля народу» (експерти зустрічались з ) на кошти Фонду «Євразія» першим у Галичині запровадив комп’ютерну верстку видання. А у дні свого 900-літнього ювілею, у 1997 році, Буськ першим з українських райцентрів розмістив свій сайт у мережі Інтернет.
Як наслідок такої стратегії міського самоврядування, сьогодні по ідеальних шляхах можна доїхати практично до домівки кожного бущанина,кожна з яких забезпечена швидкісним доступом до мережі Інтернет.
Ще одним вдалим ходом місцевої громади було створення наприкінці 90-х років інтерактивного середовища, публічного простору "Німецький бік " (див. https://publicspace.in.ua/ ) на базі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського. Таку назву місце зустрічі активістів, читачів бібліотеки, мешканців отримало від історичної назви південного передмістя, у якому і розташована бібліотека. За підтримки Фонду Сороса, Посольства США в Україні тут було створено один з перших в Україні бібліотечний Інтернет-центр (див. https://sites.google.com/site/buskbooks/ic ) Провінційна бібліотека взялась втілювати у життя гасло видатного американського бібліографа Мелвіла Дьюї про перетворення книгозбірень зі сховищ у життєдайні струмки інформації до кожної домівки. Так у Буську, на Німецькому боці завирувало культурне життя, пробуджувалась пам'ять про європейське минуле і будувались нові перспективи.
За 20 років реалізовано чимало програм обміну з країнами ЄС, сотні українців вперше у житті вирушили в Європу і оволоділи ІТ. У 2001 році Буськ став членом Європейської організації міст-лелек (ESCO), в яку входять 10 європейських міст з зображенням лелек на гербах.
У 2016 році за програмою ЄС "Еразмус+ (Жан Моне)" в межах проекту УБА Все про Європу в бібліотеках тут відкрито пункт Європейської інформації. Перед входом у Народний дім поруч з українським майорить прапор ЄС. У коридорі бібліотеки на стендах розміщена інфографіка про життя ЄС та сталий розвиток, а на стінах прапори країн Європи. То реалізується креативний проект "Коридор у майбутнє" (див. http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post.html ). У такий спосіб бущани пов'язують своє майбутнє з Європейським Союзом і світом, де будуть досягнуті 17 цілей сталого розвитку ООН. Так і станеться, бо цього прагнуть всією громадою !
Хай і вас переконає в цьому коротке відео, в якому 14-річна бущанка Nastia Gachkevich допомагає шведці Sonia Engstrom будувати мости співпраці задля порятунку палацу Бадені і 84-річний бущанин, блогер Адам Тарновський презентує таку актуальну для сьогодення книгу Serhii Plokhiiу "The Gates of Europe" "Брама Європи"
Громада міста Буська. Від славних сторінок європейського минулого до сталого розвитку в майбутній Європі. Прямуємо у креативному проекті "Коридор у майбутнє" разом з @ULEAD з Європою ULEAD with Europe
Несприятливі природні та історичні умови, які виникали перед громадою древнього Буська від часу його заснування серед боліт та річок на ординському шляху в Європу, лише загартували силу міської громади. Перед загрозою постійних повеней містяни збудували незліченну систему кладок, мостів, гребельок. За це у XV-XVII ст. місто навіть називали Галицькою Венецією.
Щоб ефективно відбивати ворожі навали, бущани навчились будувати оборонні споруди, налагодили тісну взаємодію і самоорганізацію. Вочевидь, що в таку громаду легко інтегрувались різні іноземні спільноти – поляки, вірмени, німці, шведи, євреї, чехи, росіяни, фіни. І тому в 1411 році наша громада, однією з перших у Галичині, отримала від польського короля Магдебурзьке право. Прискорено розвивались торгові, економічні зв’язки з Європою, розцвітали промисли і ремесла. Спроможна громада починає піклуватись про культуру і освіту. Показовими є два наступні факти того періоду.
У 1541 році в місті заснована найдавніша в Україні паперова мануфактура. На папері з Буська Іван Федоров надрукував «Апостол» і «Острозьку Біблію». А у 1776 році Буський староста Йосиф Олександр Яблоновський на кошти місцевої громади заснував Лейпцигське наукове товариство, яке існує досі (див. http://home.uni-leipzig.de/jablonoviana/ )
Погодьтеся, що лише потужна громада могла породити такі історичні постаті, як Президент ЗУНР Євген Петрушевич, мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький, єпископ УГКЦ Йосиф Боцян, засновник ордену монахів-селетинів Михайло Кольбух, прем'єр Австро-Угорщини, Казимир Бадені, співачка Іванка Мигаль.
Зі здобуттям Україною Незалежності, кращі проєвропейські традиції громади відродились. У епоху відкритого інформаційного суспільства громада зробила акцент на розвиток міської інфраструктури, ЗМІ та забезпечення доступу всіх громадян до джерел інформації.
У 1996 році місцевий часопис «Воля народу» (експерти зустрічались з ) на кошти Фонду «Євразія» першим у Галичині запровадив комп’ютерну верстку видання. А у дні свого 900-літнього ювілею, у 1997 році, Буськ першим з українських райцентрів розмістив свій сайт у мережі Інтернет.
Як наслідок такої стратегії міського самоврядування, сьогодні по ідеальних шляхах можна доїхати практично до домівки кожного бущанина,кожна з яких забезпечена швидкісним доступом до мережі Інтернет.
Ще одним вдалим ходом місцевої громади було створення наприкінці 90-х років інтерактивного середовища, публічного простору "Німецький бік " (див. https://publicspace.in.ua/ ) на базі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського. Таку назву місце зустрічі активістів, читачів бібліотеки, мешканців отримало від історичної назви південного передмістя, у якому і розташована бібліотека. За підтримки Фонду Сороса, Посольства США в Україні тут було створено один з перших в Україні бібліотечний Інтернет-центр (див. https://sites.google.com/site/buskbooks/ic ) Провінційна бібліотека взялась втілювати у життя гасло видатного американського бібліографа Мелвіла Дьюї про перетворення книгозбірень зі сховищ у життєдайні струмки інформації до кожної домівки. Так у Буську, на Німецькому боці завирувало культурне життя, пробуджувалась пам'ять про європейське минуле і будувались нові перспективи.
За 20 років реалізовано чимало програм обміну з країнами ЄС, сотні українців вперше у житті вирушили в Європу і оволоділи ІТ. У 2001 році Буськ став членом Європейської організації міст-лелек (ESCO), в яку входять 10 європейських міст з зображенням лелек на гербах.
У 2016 році за програмою ЄС "Еразмус+ (Жан Моне)" в межах проекту УБА Все про Європу в бібліотеках тут відкрито пункт Європейської інформації. Перед входом у Народний дім поруч з українським майорить прапор ЄС. У коридорі бібліотеки на стендах розміщена інфографіка про життя ЄС та сталий розвиток, а на стінах прапори країн Європи. То реалізується креативний проект "Коридор у майбутнє" (див. http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post.html ). У такий спосіб бущани пов'язують своє майбутнє з Європейським Союзом і світом, де будуть досягнуті 17 цілей сталого розвитку ООН. Так і станеться, бо цього прагнуть всією громадою !
Хай і вас переконає в цьому коротке відео, в якому 14-річна бущанка Nastia Gachkevich допомагає шведці Sonia Engstrom будувати мости співпраці задля порятунку палацу Бадені і 84-річний бущанин, блогер Адам Тарновський презентує таку актуальну для сьогодення книгу Serhii Plokhiiу "The Gates of Europe" "Брама Європи"
Немає коментарів:
Дописати коментар