Громада міста Буська. Від славних сторінок європейського минулого до сталого розвитку в майбутній Європі. Прямуємо в ЄС у креативному проекті "Коридор у майбутнє" разом з ULEAD з Європою ULEAD with Europe

Несприятливі природні та історичні умови, які загрожували громаді древнього Буська від часу його заснування серед боліт та річок на ординському шляху в Європу, лише загартували силу міської громади. Перед загрозою періодичних повеней (див. https://busk.io.ua/album603888 ) містяни збудували розгалужену мережу кладок, мостів, гребельок (див. https://busk.io.ua/album672839 ). За це у XV-XVII ст. місто навіть називали Галицькою Венецією (http://gazeta.lviv.ua/2013/10/21/busk-galicka-venecja/ ).

Щоб ефективно відбивати ворожі навали, бущани навчились будувати оборонні споруди, налагодили тісну взаємодію і самоорганізацію. Вочевидь, що в таку громаду легко інтегрувались різні іноземні спільноти – поляки, вірмени, німці, шведи, євреї, чехи, росіяни, фіни. І тому в 1411 році наша громада, однією з перших у Галичині, отримала від польського короля Магдебурзьке право (https://busk.io.ua/…/korolivske_vilne_misto_busk_istorichni… ). Прискорено розвивались торгові, економічні зв’язки з Європою, розцвітали промисли і ремесла. Спроможна громада починає піклуватись про культуру і освіту. Показовими є два наступні факти з того періоду.

У 1541 році в місті заснована найдавніша в Україні паперова мануфактура. На папері з Буська Іван Федоров надрукував «Апостол» і «Острозьку Біблію», що мало надзвичайне значення для слов'ян. (https://www.youtube.com/watch?v=j-FOSt4uP5Y ) А у 1776 році Буський староста Йосиф Олександр Яблоновський на кошти місцевої громади заснував Лейпцигське наукове товариство, яке існує досі (див. http://home.uni-leipzig.de/jablonoviana/ )

Погодьтеся, що лише потужна громада могла породити такі історичні постаті, як Президент ЗУНР Євген Петрушевич, мистецтвознавець Іларіон Свєнціцький, єпископ УГКЦ Йосиф Боцян, засновник ордену монахів-селетинів Михайло Кольбух, прем'єр Австро-Угорщини, Казимир Бадені, співачка Іванка Мигаль. (див. https://buskfamouse.io.ua/ )

Зі здобуттям Україною Незалежності, кращі проєвропейські традиції громади відродились. У епоху відкритого інформаційного суспільства громада зробила акцент на розвиток міської інфраструктури, ЗМІ та забезпечення доступу всіх громадян до джерел інформації.

У 1996 році місцевий часопис «Воля народу» ( Медіа-Центр Над Бугом )і (журналісти якого зустрічались з радниками програми ULEAD з Європою ULEAD with Europe ) на кошти Фонду «Євразія» першим у Галичині запровадив комп’ютерну верстку видання. А у дні свого 900-літнього ювілею, у 1997 році, Буськ першим з українських райцентрів розмістив свій сайт у мережі Інтернет.

Як наслідок такої стратегії розвитку, сьогодні по ідеальних шляхах можна доїхати практично до домівок усіх містян, кожна з яких забезпечена швидкісним доступом до мережі Інтернет. ( див. офіційний сайт громади https://sites.google.com/site/townbusk/ )

Ще одним вдалим ходом місцевої громади було створення наприкінці 1990-х років інтерактивного середовища, публічного простору "Німецький бік " (див. https://publicspace.in.ua/ ) на базі Буської центральної районної бібліотеки імені Івана Котляревського. Таку назву місце зустрічі активістів громадських організацій, читачів бібліотеки, звичайних мешканців отримало від історичної назви південного передмістя, у якому і розташована бібліотека. За підтримки Фонду Сороса, Посольства США в Україні тут було створено один з перших в Україні бібліотечний Інтернет-центр (див. https://sites.google.com/site/buskbooks/ic ) Провінційна бібліотека взялась втілювати у життя гасло видатного американського бібліографа Мелвіла Дьюї про перетворення книгозбірень зі сховищ у життєдайні струмки інформації до кожної домівки. Так у Буську, на Німецькому боці завирувало культурне життя, пробуджувалась пам'ять про європейське минуле і будувались нові перспективи (див. http://zik.ua/…/u_busku_virtualnyy_putivnyk_kladovyshchamy_… ).

За 20 років реалізовано чимало програм обміну з країнами ЄС, сотні українців вперше у житті вирушили в Європу і оволоділи ІТ. У 2001 році Буськ став членом Європейської організації міст-лелек (ESCO), в яку входять 10 європейських міст з зображенням лелек на гербах ( http://zik.ua/…/yevropeyska_asotsiatsiya_mistlelek_provede_… ).

У 2016 році за програмою ЄС "Еразмус+ (Жан Моне)" в межах проекту УБА на Німецькому боці відкрито пункт Європейської інформації. (https://sites.google.com/site/busklibrary/ceibusk )Перед входом у Народний дім поруч з українським майорить прапор ЄС. У коридорі бібліотеки на стендах розміщена інфографіка про життя ЄС та сталий розвиток, а на стінах прапори країн Європи. То реалізується креативний проект "Коридор у майбутнє" (див. http://buskl.blogspot.com/2017/05/blog-post.html ). У такий спосіб бущани пов'язують своє майбутнє з Європейським Союзом і світом, у якому будуть досягнуті 17 цілей сталого розвитку ООН. Так і станеться, бо цього прагнуть всією громадою ! Бо майбутнє вже прийшло у формі голландських інвестицій у підприємство Galicia Greenery Holding BV (див. https://www.galiciagreenery.com/about-us-ua ), у формі канадського гранту на створення центру правової допомоги (http://bezbroni.net/…/buskij-miscevij-centr-z-nadanna-bezop… ). У той час, коли я набираю ці рядки, мовби за іронією долі, з вищезгаданого Лейпцига до Львова прибули науковці, щоб допомогти громадам українських міст швидше інтегруватись у ЄС (http://zik.ua/…/mista_komfortni_dlya_zhyttya_u_lvovi__nimet… )

Хай і вас переконає в цьому коротке відео, в якому 14-річна бущанка Nastia Gachkevich допомагає шведці Sonia Engstrom будувати мости співпраці задля порятунку палацу Бадені ( див. http://buskl.blogspot.com/2017/05/2017.html ) і 84-річний бущанин, блогер Адам Тарновський презентує таку актуальну для сьогодення книгу Serhii Plokhii "The Gates of Europe" "Брама Європи"



1644 перегляди

Bogdan Lytvyn

#hromadapower