Напередодні Дня Конституції

  Перед Днем Конституції України до Інтернет-центру Буської бібліотеки завітали юні користувачі з подарунком

Вони продемонстрували чеський державний прапор, якому 21 серпня буде рівно 50 років

На стіні креативного проекту "Коридор в майбутнє"  уже майорить маленький автомобільний прапор Чехії, переданий двома дівчатами, (історію його дивіться тут: https://youtu.be/NumAeJUSB84 )

Вуличне знамено передав житель Праги. Його батько зшив це полотнище власноруч у серпні 1968 року

Він тріпотів у центрі Праги 21 серпня 1968 року під час сумнозвісної операції "Дунай". Під ним мужньо стояли за принципи ЄС  мешканці Праги

 

Тепер, коли і Чехія і  Словаччина стали членами Європейського Союзу, до 50-річчя вторгнення військ країн Варшавського договору в Чехословаччину, ПЄІ готує віртуальний креативний захід

 

Біля стендів" Пульс Європи " та " 17 цілей сталого розвитку"

РЕДКОЛЕГІЯ

До Дня журналіста

ШАНОВНІ  ВОЛЕНАРОДІВЦІ

Скільки себе пам’ятаю, місцева газета в нашій сім’ї завжди була в пошані. У хатині по вулиці Шевченка, яку мати так і називала – «білою  шевченковою» не завжди був високий достаток, однак на столі завжди лежав номер «Авангарду», «Прапора Жовтня». Така увага батьків до друкованого слова тягнулась з раннього дитинства. Мати не закінчувала солідної освіти і абетку вивчала в тих газетах, які з міста на Рокшин приносив зубожілий родич колишнього мера  нашого міста Тадеуш Яцковскі. А батько, який народився у сім’ї  полоненого австрійського вояка у Москві, захоплено розповідав про те, як на стінах підмосковної дачі читав з обоїв пожовклі зведення Першої світової війни. А потім, у 1933 році з гамірної Москви переїхав у Буськ, на хутір Зарокитна, щотижня вирушав за свіжими новинами у «ПРОСВІТУ», що тоді знаходилась у невеликій цюпці на сучасному подвір’ї журналістки Марії Герасимчук.

Як би там не було, а в 60 і 70-і роки тодішні журналісти докладали чимало зусиль для згуртування місцевої громади. Пригадую світлини Зіновія  Коваля, перші проби майбутніх талантів, новини культури, освіти і навіть церковного життя.

З часом, коли ми переселились у нову оселю, а районка першою в Україні отримала нову демократичну назву «Воля народу», газета стала для нас ще ближчою.  У публікаціях часопису, очоленого спочатку письменником-політв’язнем Іваном Савчином, а згодом Миколою Іванцівим йшлося про надзвичайно близькі серцю кожного українця події минулого і сучасного.

На місцевій арені суспільно-політичного життя з’явилось Товариство  «БУЖАНИ», а в часописі ціла сторінка  «Клекіт Бузька». Краєзнавство захопило кожного бущанина, кожен міг стати автором матеріалу про рідний край. Пізніше, коли я перекваліфікуюсь з бухгалтера на методиста у бібліотеці, то дізнаюсь, що ці пожовклі газетні вирізки і є  чи не єдиним джерелом бібліотечного краєзнавства.

Перші демократичні зібрання та ініціативи – все це негайно з’являлось на шпальтах «Волі народу», відображалось на світлинах фотокореспондента Богдана Ружила.  А новий редактор Микола Іванців, у якого за плечима вже був досвід роботи у НДІ, був незадоволеним низькою оперативністю. З його ініціативи у 1996 році лінотипний набір видання було замінено комп’ютерною версткою і свіже фото відразу потрапляло в друк. У 1997 році на сторінках газети з’явились перші Інтернет-публікації, а на сайті міста до його 900-річчя матеріали видання.

Нове життя нового прагло слова і  в колектив  прийшли нові талановиті журналісти Ірина Гаєвська, Інна Паламар, Ірина Корчинська, Лариса Герасимів, Надія Шпак. Постійна участь періодичного видання у конкурсах приносила нові здобутки, поліпшувала його матеріальну базу. А це в свою чергу відчувала читацька аудиторія, котра давала найвищі показники передплати. Специфіка моєї теперішньої роботи, координатора пункту Європейської інформації, методиста та бібліотекаря-інженера у Буській ЦРБ ім. І.Котляревського, вимагала постійного контакту як  з читачами поважного віку в бібліотеці так і з просунутими користувачами краєзнавчих сайтів та Інтернет-блогів. З 2009 року, веду бібліотечний блог-архів газети для віртуального читального залу. На ньому розміщені всі публікації, статистика свідчить про значний інтерес в Україні та поза її межами. Подаю статистичні дані електронного перегляду газети за країнами лише за один день 03 червня 2018 року: 

Україна	170
Росія	14
Сполучені Штати	9
Портуґалія	7
Канада	5
Польща	2
Обʼєднані Арабські Емірати	1
Німеччина	1
Іспанія	1
Франція	1

 

Сьогодні згадую як представляла об’єднані ресурси бібліотеки і газети на блог- платформі 2012 у Львові і розлогий опис цієї події Ірини Гаєвської. В 2004 році давала інтентерв’ю про конкурс ESCO Інні Паламар. На форумах літописців-краєзнавців та інших культурних заходах постійно присутня Лариса Гарасимів. Кожної середи електронною поштою отримую майстерно зверстаний номер свіжої «Волі народу» від Ірини Корчинської, а наступного дня паперовий варіант мені приносить листоноша. І так кожен передплатник електронної чи паперової версії газети може дізнатися про  події, що відбуваються на теренах Бущини, проблеми які хвилюють читачів, розповіді про людей праці.

Радію, що газета за останній рік змінила своє обличчя, збільшила кількість тематичних сторінок та рубрик. Шпальти її прикрашають чудові світлини. Дуже добре, що газета постійно друкує листи читачів. Вона популярна серед сільських жителів, тому журналістам і в майбутньому треба писати про них. Життя селян, фермерів, усіх, хто працює на землі, має і далі перебувати в центрі уваги працівників редакції. Актуальною темою є масове безробіття, особливо серед молоді. Потрібні публікації про роботу фермерських господарств, про те як дбають про розвиток соціально-культурної сфери ті, хто користується земельними паями селян. Пишіть про медичну та адміністративно-територіальну реформу.

Передплачуйте газету «Воля народу» …

З нагоди Дня журналіста вітаю всіх воленародівців та численний авторський актив. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, радості, добра на довгі роки, Господніх і земних щедрот на творчій ниві.

Марія ЛИТВИН , палка шанувальниця газети "ВН"

 

День захисту дітей біля стін бібліотеки

#EULIB Сьогодні День захисту дітей. 

Наші діти пам'ятають про тих, хто їх захищає на Сході і бачать своє майбутнє на Заході, в Європейському Союзі

Прапор волонтера, підприємця Марії Коротич, привезений зі Сходу

Прапор Європейського Союзу наданий Представництвом ЄС  в Україні, привезений Романом Матвіюком