Бібліотечні виміри таланту Анастасії Гачкевич

Бузецькому роду нема переводу або бібліотечні виміри таланту Анастасії Гачкевич.

У глибині століть розпочинається літописна історія древнього Буську. На пожовклих від часу її сторінках рід Гачкевичів записаний золотими скрижалями. Носії цього імені були ремісниками і хліборобами, управителями, воїнами і педагогами.

Сьогодні важко з певністю стверджувати, чи дійсно молода родина Гачкевичів, яка мешкає на вулиці Грушевського, є віткою саме цього славетного роду. ( Адже після численних лихоліть 20 століття: голодоморів, геноцидів, голокосту, вимушених переселень і операцій на зразок "Вісла" у Буську майже не залишилось корінних жителів.) Та невблаганно жорстокий час ніби компенсуючи нанесену раніше шкоду обдарував юну Анастасію Ґачкевич численними талантами.

Дівчина добре вчиться у Буській гімназії та в музичній школі. Без неї не обходяться культурні заходи, вистави та концерти.

Не обминає юнка і Буську бібліотеку. Ще з 2012 року користується послугами Інтернет-центру, в 2013 році тестувала вільну бібліотечну зону WI-FI.  А в 2014 році на свій мобільник записала відео про старовинний Буський парк на конкурс "Моя приватна географія"

Саме ця готовність до участі у життя громади допомогла розкрити в дівчині талант комунікатора і перекладача. 

16 лютого 2017 року представниця Шведського інституту Софія Енгстром приїхала в бібліотеку, щоб подарувати книгу сучасного шведського історика Петера Енглунда "Полтава. Історія про загибель одної армії" Цього разу вона була без перекладача. От тоді й згадали про Настю. Яке ж було захоплення поважної аудиторії, присутньої у читальному залі, від влучного і швидкого перекладу і вміння тримати себе, котре артистично демонструвала юнка, годі передати.

Захоплена шведка разом з активістами ГО "Товариство Бужани" запросили дівчину в подальшу мандрівку до Підгорецького замку.